10 фактів, які важливо знати про кібербулінг

Фахівці ЮНІСЕФ, міжнародні експерти з питань кібербулінгу та захисту дітей разом з FacebookInstagram та Twitter відповіли на запитання щодо способів боротьби з онлайн-булінгом.

  1. Чи зазнаю я булінгу в Інтернеті? У чому різниця між жартом та булінгом?

ЮНІСЕФ:

Усі друзі жартують між собою, але іноді важко сказати, чи хтось просто розважається, чи намагається нашкодити вам, особливо в Інтернеті. Іноді вони насміхаються, але говорять, що це «просто жарти» і пропонують «не сприймати це так серйозно».

Але якщо ви відчуваєте образу або думаєте, що інші насміхаються з вас, а не веселяться разом з вами, то жарт зайшов занадто далеко. Якщо це продовжується навіть після того, як ви попросили людину зупинитися, і ви досі відчуваєте себе засмученим/ою, то це може бути булінгом.

А коли знущання відбуваються в Інтернеті, це може призвести до небажаної уваги з боку широкого кола людей, включаючи незнайомих людей. Де б це не сталося, якщо вам це неприємно, ви не маєте цього терпіти.

Як би ця ситуація не називалася: якщо вам погано, і це не припиняється, тоді варто звернутися за допомогою. Для того, щоб зупинити кібербулінг, потрібно не лише закликати кривдників більше так не робити. Необхідно також усвідомити, що будь-яка особа заслуговує на повагу: як в Інтернеті, так і в реальному житті.

  1. До яких наслідків призводить кібербулінг?

ЮНІСЕФ:

Коли булінг трапляється в Інтернет, може здаватися, що на вас нападають усюди, навіть у власному домі. Може здаватися, що виходу немає. Наслідки можуть тривати довгий час і впливати на людину різними способами:

Ментально – відчуття смутку, пригніченості, навіть злості, відчуття себе в безглуздому становищі

Емоційно – відчуття сорому, втрата цікавості до речей, які ти любиш

Фізично – відчуття втоми (втрата сну) або таких симптомі, як біль у животі та головний біль.

Відчуття того, що з тебе насміхаються або тебе переслідують, може заважати людям говорити або намагатися боротися з проблемою. У крайніх випадках кібербулінг може призвести навіть до скоєння самогубства.

Кібербулінг може впливати на нас багатьма способами. Але це можна подолати, і люди можуть повернути впевненість у собі та здоров’я.

  1. З ким я маю поговорити, якщо хтось цькує мене в Інтернеті? Чому так важливо про це розповідати?

ЮНІСЕФ:

Якщо ви думаєте, що відчуваєте булінг, перший крок – це звернутися за допомогою до когось, кому ви довіряєте, наприклад, до ваших батьків, близького члена сім’ї чи іншого дорослого, якому ви довіряєте.

У своїй школі ви можете звернутися до психолога, спортивного тренера чи улюбленого вчителя.

А якщо вам не зручно спілкуватися з кимось, кого ви знаєте, пошукайте гарячу лінію у своїй країні, щоб поговорити з професійним консультантом.

Якщо булінг трапляється на соціальній платформі, подумайте про блокування кривдника та офіційно повідомте про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів. Це може бути корисно для збору доказів: текстових повідомлень та скріншотів публікацій у соціальних мережах, щоб показати, що відбувається.

Щоб булінг припинився, його потрібно ідентифікувати Ключове – це повідомити про нього. Це також може допомогти показати кривдникам, що їх поведінка неприйнятна.

Якщо вам загрожує безпосередня небезпека, слід звернутися до поліції чи служб швидкої допомоги у вашій країні.

Facebook/Instagram:

Ви завжди можете надіслати нашій команді анонімне повідомлення про пост, коментар чи сторіз  у Facebook чи Instagram.

Ми маємо команду, яка цілодобово переглядає ці повідомлення у всьому світі понад 50 мовами, і ми видаляємо все, що є цькуванням або домаганнями. Ці повідомлення завжди анонімні.

Ми також маємо посібник для Facebook, який може допомогти вам у протидії булінгу або показати, що робити, якщо ви бачите, що когось іншого цькують.

В Instagram ми також маємо Посібник для батьків, який надає рекомендації батькам, опікунам та дорослим, яким довіряють, про те, як діяти у випадках кібербулінгу.

Окрім того ми маємо центральний хаб, де можна дізнатися про наші інструменти забезпечення безпеки.

Twitter:

Якщо ви відчуваєте, що зазнаєте кібербулінгу, найголовніше – це забезпечити свою безпеку. Важливо мати когось, з ким можна поговорити про те, що ви відчуваєте. Це може бути вчитель, інший дорослий, якому ви довіряєте, або батьки. Порадьтеся з батьками та друзями про те, що робити, якщо ви або ваш друг зазнають кібербулінгу.

Ми заохочуємо людей повідомляти нам про користувачів, які можуть порушити наші правила. Це можна зробити на сторінках підтримки в нашому Довідковому центрі або через механізм in-Tweet, натиснувши кнопку «Поскаржитись на твіт»

  1. Я зазнаю кібербулінгу, але боюся говорити про це з батьками.

Якими словами я можу розповісти їм про це?

ЮНІСЕФ:

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, один із найважливіших перших кроків, які ви можете зробити– поговорити з дорослим, якому ви довіряєте (з кимось, з ким ви почуваєтеся безпечно).

Не всім просто розмовляти зі своїми батьками. Але є речі, які ви можете зробити, щоб полегшити таку розмову. Оберіть такий час для розмови, коли, на вашу думку, вони можуть приділити вам всю свою увагу. Поясніть, наскільки серйозною для вас є ця проблема. Пам’ятайте, що вони можуть не так добре знатися на інформаційних технологіях, як ви, тому вам може бути потрібно допомогти їм зрозуміти, що відбувається.

Вони можуть не мати моментальних відповідей для вас, але вони, ймовірно, будуть хотіти  допомогти вам, і разом ви зможете знайти рішення. Дві голови завжди кращі, ніж одна! Якщо ви досі не впевнені, що робити, подумайте про те, щоб звернутися до інших людей, яким ви довіряєте. Часто таких людей, які піклуються про вас і готові допомогти, більше, ніж ви могли подумати!

  1. Як я можу допомогти своїм друзям повідомляти про випадки кібербулінгу, особливо якщо вони не хочуть цього робити?

ЮНІСЕФ:

Жертвою кібербулінгу може стати будь-хто. Якщо ви бачите, що це відбувається з кимось, кого ви знаєте, спробуйте запропонувати підтримку.

Важливо вислухати свого друга. Чому він/вона не хоче повідомити про те, що він/вона зазнає кібербулінгу? Як вони почуваються? Скажіть їм, що вони не зобов’язані офіційно повідомляти про те, що відбувається, але важливо поговорити з кимось, хто може допомогти.

Пам’ятайте: ваш друг може відчувати себе незахищеним. Будьте добрими до нього/неї. Допоможіть їм продумати, що вони можуть сказати і кому. Пропонуйте піти з ними, якщо вони вирішать повідомити про булінг. Найголовніше, нагадайте їм, що ви підтримуєте їх і хочете допомогти.

Якщо ваш друг досі не хоче повідомити про випадок, допоможіть йому/її у пошуку дорослого, якому він/вона довіряє та який може допомогти їм вирішити ситуацію. Пам’ятайте, що в певних ситуаціях наслідки кібербулінгу можуть бути небезпечними для життя.

Якщо нічого не робити, людині може здаватися, що всі налаштовані проти неї або що всім байдуже. Ваші слова підтримки можуть мати вирішальне значення.

Facebook/Instagram:

Ми знаємо, що поскаржитись на когось може бути важко. Але знущатися над кимось – це абсолютно неприйнятно.

Скарга на пост або повідомлення у Facebook чи Instagram може допомогти нам краще захистити вас на наших платформах. Знущання та домагання за своєю суттю є особистими, тому в багатьох випадках ми можемо дізнатися про таку поведінку лише від користувачів. Це дозволить нам виявити чи усунути випадки булінгу.

Повідомлення про випадки кібербулінгу в Instagram та Facebook завжди надсилаються анонімно, і ніхто ніколи не дізнається, що ви повідомили про таку поведінку.

Ви можете повідомити про когось, від кого постраждали ви особисто, або про кривдника, який цькує когось з ваших друзів. Для цього можна скористатися інструментами, доступними безпосередньо в додатку. Більше інформації про те, як повідомити про такі випадки, можна отримати в Довідковому центрі Instagram та в Довідковому центрі Facebook.

Ви також можете розповісти своєму другу про інструмент в Instagram під назвою «Обмежити», за допомогою якого ви можете захистити свій акаунт, при цьому нікого не блокуючи, оскільки деяким людям блокування може здаватися занадто жорстким заходом.

Twitter:

Ми запровадили новий інструмент скарг від свідків. Це означає, що ви можете робити скаргу від імені іншої людини. Тепер це можна зробити і в повідомленнях і приватної інформації, й інформації, за якою не можна визначити особу.

  1. Користування Інтернетом дає мені доступ до великої кількості інформації; але це також означає, що я відкритий до цькування.

Як можна зупинити кібербулінг, не відмовляючись від доступу до Інтернету?

ЮНІСЕФ:

Доступ до Інтернету дає так багато переваг. Однак, як і багато речей у житті, він також створює ризики, від яких потрібно захиститись.

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, ви можете видалити певні програми або залишитись у режимі офлайн на деякий період, щоб дати собі час на відновлення. Але вихід з Інтернету не є довгостроковим рішенням. Ти не зробив/ла нічого поганого, то чому ти маєш опинятися в невигідному становищі? Таке рішення навіть може наводити кривдників на неправильну думку, заохочуючи їх неприйнятну поведінку.

Ми всі хочемо, щоб кібербулінг припинився. Саме тому настільки важливо повідомляти про такі випадки. Але для створення такого середовища в Інтернеті, якого ми хочемо, недостатньо лише закликати тих кривдників, які вже скоюють булінг, припиняти його. Ми маємо задуматися над тим, що ми поширюєте чи говоримо: чи не завдає це шкоди або страждань іншим людям. Ми маємо бути добрими до інших людей в Інтернеті та в реальному житті. Це стосується всіх нас!

Facebook/Instagram:

Для нас важливо, щоб Instagram та Facebook були безпечним та позитивним місцем для самовираження: людям буде комфортно ділитися чимось лише тоді, коли вони почуватимуться в безпеці. Але ми знаємо, що кібербулінг може перешкоджати цьому та створювати негативний досвід. Ось чому ми в Instagram та Facebook ведемо боротьбу з кібербулінгом.

Ми робимо це двома основними способами. По-перше, ми використовуємо технології, щоб людям не відчували і ставали свідками булінгу. Наприклад, люди можуть увімкнути налаштування, яке використовує технологію штучного інтелекту, щоб автоматично фільтрувати та приховувати коментарі, які засмучують або цькують користувачів.

По-друге, ми працюємо над заохоченням позитивної поведінки та взаємодії, надаючи людям інструменти для поліпшення їхнього досвіду користування Facebook та Instagram. Функція «Обмежити» – це інструмент, що надає вам можливість цільового захисту свого акаунту, але при цьому у вас залишається можливість слідкувати за кривдником.

Twitter:

Оскільки ідеями у Twitter діляться сотні мільйонів людей, не дивно, що ми не всі згодні між собою. Це одна з переваг, оскільки ми можемо навчитися шанувати розбіжності та інших учасників дискусій.

Але іноді, коли ви протягом певного часу когось слухали, ви, можливо, більше не хочете їх чути. Їх право висловлювати себе не означає, що ви зобов’язані їх слухати.

  1. Що я можу зробити, щоб моя особиста інформація не використовувалася для маніпуляцій або приниження мене в соціальних мережах?

ЮНІСЕФ:

Добре подумайте, перш ніж публікувати або ділитися будь-чим в Інтернеті – це може залишитися в Інтернеті назавжди і може бути пізніше використане вам на шкоду. Не вказуйте особисті дані, такі як ваша адреса, номер телефону чи назва/номер вашої школи.

Дізнайтеся про налаштування конфіденційності улюблених додатків у соціальних мережах. Ось декілька дій, які ви можете вжити у більшості з них:

Ви можете вирішити, хто може бачити ваш профіль, надсилати вам повідомлення або коментувати ваші публікації, скоригувавши налаштування конфіденційності вашого облікового запису.

Ви можете повідомляти про образливі коментарі, повідомлення та фотографії та вимагати їх видалення.

Окрім «видалення з друзів», ви можете повністю заблокувати окремих користувачів, щоб вони не могли бачити ваш профіль або надсилати вам повідомлення.

Ви також можете зробити так, щоб коментарі окремих користувачів бачили лише вони самі, не блокуючи їх повністю.

Ви можете видаляти публікації зі свого профілю або ховати їх від певних людей.

У більшості улюблених вами соціальних мереж люди не отримують сповіщення про те, що ви їх заблокували, обмежили або поскаржилися на них.

  1. Чи передбачено покарання за кібербулінг?

ЮНІСЕФ:

Більшість шкіл ставляться до булінгу серйозно і вживатимуть заходів проти цього. Якщо ви зазнаєте кібербулінгу з боку інших учнів, повідомте про це в своїй школі.

Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг та кібербулінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.

Закони, що забороняють булінг, особливо кібербулінг, є відносно новими і поки що прийняті не в усіх країнах. Ось чому багато країн для протидії кібербулінгу використовують інші відповідні закони, наприклад, законодавство проти домагань.

У країнах, які мають спеціальні закони проти кібербулінгу, поведінка в Інтернеті, яка навмисно викликає серйозні емоційні негаразди, розглядається як злочинна діяльність. У деяких із цих країн жертви кібербулінгу можуть шукати захисту, забороняти спілкування із визначеною особою та вимагати обмеження використання кривдником електронних пристроїв, за допомогою яких він/вона скоює кібербулінг. Таке обмеження може бути тимчасовим чи постійним.

Однак важливо пам’ятати, що покарання – це не завжди найефективніший спосіб змінити поведінку кривдників. Часто краще зосередитись на подоланні шкоди та налагодженні відносин.

Facebook/Instagram:

Ми у Facebook маємо низку Стандартів спільноти, а в Instagram – Настанови спільноти, і ми просимо наших користувачів дотримуватися їх. Якщо ми виявимо контент, який порушує ці правила, як, наприклад, у випадку булінгу чи домагань, ми його видалимо.

 Якщо ви вважаєте, що контент видалено неправильно, ви можете оскаржити наші дії. В Instagram ви можете поскаржитися на контент або на видалення акаунту через наш Довідковий центр. У Facebook ви також можете зробити те саме у Довідковому центрі.

  1. Здається, що Інтернет-компанії не переймаються проблемою кібербулінгу та онлайн-домагань? Чи несуть вони відповідальність?

ЮНІСЕФ:

Інтернет-компанії все частіше звертають увагу на проблему кібербулінгу.

Багато з них запроваджують способи вирішення цієї проблеми та краще захищають своїх користувачів за допомогою нових інструментів, порад та можливостей повідомляти про порушення їхніх прав в Інтернеті.

Але очевидно, що потрібно робити ще більше. Багато молодих людей щодня зазнають кібербулінгу. Деякі стикаються з крайніми формами насильства в Інтернеті. Деякі в результаті цього скоїли самогубство.

Технологічні компанії несуть відповідальність за захист своїх користувачів, особливо дітей та молоді.

Притягувати їх до відповідальності, коли вони не дотримуються цих обов’язків – наше спільне завдання.

  1. Чи є в Інтернеті будь-які інструменти для боротьби з булінгом, якими можуть скористатися діти та молодь?

ЮНІСЕФ:

Кожна соціальна платформа пропонує різні інструменти, які дозволяють вам обмежити тих, хто може коментувати або переглядати ваші публікації чи хто може автоматично ставати вашим другом, а також повідомляти про випадки булінгу. Багато з них передбачають прості кроки для того, щоб заблокувати користувача, припинити отримувати сповіщень від нього/неї або поскаржитися на кібербулінг. Ми радимо вивчити ці інструменти.

Соціальні мережі також надають освітні інструменти та рекомендації дітям, батькам та вчителям, щоб дізнатися про ризики та способи залишатися в безпеці в Інтернеті.

Окрім того, важливу роль у захисту від кібербулінгу можете зіграти ви. Подумайте, де у вашій громаді трапляється кібербулінг, та про способи, якими ви можете допомогти постраждалим: голосніше про це говорити, закликати кривдників припинити кібербулінг, звертатися до дорослих, яким ви довіряєте, або підвищувати обізнаність про цю проблему. Навіть простий акт доброти може змінити дуже багато.

Якщо ви переживаєте за свою безпеку або за щось, що трапилося з вами в Інтернеті, терміново поговоріть з дорослим, якому ви довіряєте. Або завітайте на веб-сайт Child Helpline International (міжнародної гарячої лінії для допомоги дітям), щоб знайти допомогу у своїй країні. У багатьох країнах є спеціальна гаряча лінія, на яку можна зателефонувати безкоштовно та поговорити, не називаючи свого імені.

Facebook/Instagram:

Ми маємо низку інструментів, які допомагають захистити молодь.

Ви можете вирішити ігнорувати всі повідомлення від кривдника або скористатися нашою функцією «Обмежити» для вибіркового захисту вашого акаунту, причому кривдник про це не дізнається.

Ви можете модерувати коментарі до своїх публікацій.

Ви можете змінити свої налаштування, щоб вам могли надсилати повідомлення лише ті користувачі, за якими ви стежите.

А в Instagram ми надсилаємо вам сповіщення, коли ви збираєтесь опублікувати щось, що може «перетнути межу», та закликаємо вас ще раз подумати, чи варто це публікувати.

Для отримання додаткових порад про те, як захистити себе та інших від кібербулінгу, ознайомтеся з нашими ресурсами у Facebook чи Instagram.

Twitter:

Якщо користувачі в Twitter починають вас дратувати або ображати, ми маємо інструменти, які можуть вам допомогти. Ось перелік таких інструментів з інструкціями щодо їх налаштування. Ці та інші поради наводяться в нашому посібнику «Навчати та навчатися з Twitter»:

«Вимкнути сповіщення» – видалити твіти від певного акаунта з вашої стрічки, при цьому не припиняючи стежити за цим акаунтом та не блокуючи його.

«Заблокувати» – обмежити конкретні акаунти, щоб вони не могли контактувати з вами, бачити твіти та слідкувати за вами.

«Поскаржитися» – подати скаргу про образливу поведінку.

Як розпізнати і захиститися від кібербулінгу

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства. «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.

Типові ознаки кібербулінгу

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Види кібербулінгу

  • Використання особистої інформації – «зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах із метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
  • Анонімні погрози полягають у надсиланні листів на електронну пошту своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці погрози мають образливий характер із вульгарними висловами і ненормативною лексикою.
  • Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать людину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.
  • Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Булери тривалий час переслідують свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь-якими таємними фактами. Відстежуючи через інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови для вчинення злочину.
  • Тролінг здійснюється шляхом розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах) провокаційних повідомлень із метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.
  • Флеймінг – це улюблений метод «тролів» (провокаторів), що полягає в обміні короткими, гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіше за все розгортається в «публічних» місцях інтернету: в чатах, форумах, у дискусійних групах, спільнотах. Інколи він перетворюється у затяжну війну.
  • Обмовляння або зведення наклепів – це поширення принизливої, неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото (використання фотошопу), і пісні, які змальовують жертву у шкідливій манері.
  • Хепіслепінг. Назва походить від випадку в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефона. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства.
  • Секстинг – це обмін фото/відео/текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку (мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж).

Трапляється, що юнаки та дівчата створюють у соціальних мережах групи з непристойними назвами, куди з помсти викладають інтимні світлини колишніх коханих.

Також секстинг може стати серйозною перешкодою для самореалізації у дорослому житті (під час навчання чи пошуку роботи), адже більшість сучасних компаній шукають підтвердження інформації про кандидата також в інтернеті та соціальних мережах. Повністю ж видалити будь-яку інформацію, розповсюджену в мережі, практично неможливо.

  • Онлайн-грумінг – це налагодження в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із людиною з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото. Це робиться з метою отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей. Зазвичай злочинці реєструються в соціальних мережах під виглядом ровесників чи налагоджують контакт в онлайніграх, через електронну пошту тощо. Вони можуть додаватися у друзі, розсилати особисті повідомлення, переглядати сторінки людей і шукати серед них таких, яким бракує любові й турботи вдома.

Ознаки того, що людина стала жертвою кіберцькування:

  • раптова зміна поведінкового й емоційного стану після користування соціальними мережами (це може бути агресивність, підозрілість і відверта замкнутість);
  • деструктивні стосунки з близькими, особливо загострюються під час обговорення реального життя;
  • істеричні прояви характеру: несподівані безпричинні сльози, крик;
  • погіршення здоров’я через безсоння та занепокоєння;
  • невдалі спроби суїциду;
  • переважне спілкування у віртуальному світі;
  • якщо це школяр або студент, то різке погіршення навчального процесу: неохоче йде на навчання, конфліктує з педагогами.  

Як захиститися від кібербулінгу

Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії.

Якщо вступати в дискусію з булером, негативні комунікації продовжуються.

У випадках, коли надходять систематичні листи із погрозами, потрібно зберігати інформацію в комп’ютері або роздрукованому вигляді задля доказів.

Щоб самостійно врегулювати ситуацію, можна зробити запит адміністраторам сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті користувача-булера. Така пауза в спілкуванні позитивно впливає на мотивацію людини, яка займається кібербулінгом заради розваги.

Якщо кібербулінгу уникнути не вдалось, пам’ятайте про відповідальність за булінг існує, як для тих, хто його вчиняє, так і для тих, хто просто спостерігає. Знайти докази кібербулінгу можливо, адже будь-яка кіберінформація залишає цифровий слід – записи, які і є доказами, що дозволять зупинити цькування.

Поради від Національної психологічної асоціації (НПА)

Як жити при COVID-19»