Щорічно 24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. В Україні це свято встановлено відповідно до Указу Президента України в 2004 році. Брати Кирило і Мефодій – просвітителі, творці слов’янської абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й старослов’янської мови, проповідники християнства.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія стала загальним надбанням слов’ян, заклавши основу їхнього інтелектуального та морального розвитку, піднісши освіту й культуру слов’янських народів на високий щабель, створивши фундамент для всіх слов’янських літератур.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. До слова, у середньовічній Європі слов’янська мова була третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. А просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель та заклали тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур. Молода європейська держава Україна вшановує слов’янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню української писемності.
У День слов’янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати: “Вічная пам’ять і вічна слава братам Кирилу і Мефодію”.
