До Тижня безпеки дорожнього руху рекомендуємо ознайомитись здобувачам освіти та працівникам коледжу з матеріалами посібника “Рухаємося безпечно” (укладач М.І. Ткаченко, викладач основ охорони праці, безпеки життєдіяльності)
Щорічно 24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. В Україні це свято встановлено відповідно до Указу Президента України в 2004 році. Брати Кирило і Мефодій – просвітителі, творці слов’янської абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й старослов’янської мови, проповідники християнства.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія стала загальним надбанням слов’ян, заклавши основу їхнього інтелектуального та морального розвитку, піднісши освіту й культуру слов’янських народів на високий щабель, створивши фундамент для всіх слов’янських літератур.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. До слова, у середньовічній Європі слов’янська мова була третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. А просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель та заклали тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур. Молода європейська держава Україна вшановує слов’янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню української писемності.
У День слов’янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати: “Вічная пам’ять і вічна слава братам Кирилу і Мефодію”.
День української вишиванки українці святкують щороку. На честь нього не передбачені вихідні, але ця подія – урочистий день для кожної людини у нашій країні. Вишиванка – наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
Зараз, у воєнний час, День вишиванки стає ще важливішим, адже сьогодні вишиванка набуває особливого значення – це своєрідний генетичний код, який єднає всіх нас.
Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання. Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. У Київській Русі також прийнято було носити вишитий одяг, про що є згадки тогочасних мандрівників та істориків. Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу. В кожному регіоні України нині є свої традиції вишивання, свій символізм елементів орнаменту на одязі.
День вишиванки в Україні буде ще одним приводом заявити про те, що ми – українці, вільний народ незалежної держави, яка відчайдушно бореться з загарбником.
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня.
Сім’я – це берегиня людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь. Сім’я є джерелом любові та поваги, турбуйтесь один про одного, цінуйте та поважайте своїх батьків і дітей. І кожен з нас обов’язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини.
Українці споконвіків славилися міцним сімейним устроєм, багатодітністю, духовною єдністю поколінь, повагою до батьків та до жінки-матері.
Хочеться побажати кожній родині благополуччя, щастя, добробуту. Нехай у Ваших домівках панують мир, злагода та порозуміння. Цінуйте своє сімейне вогнище, бережіть його, не шкодуйте своєї любові для найдорожчих, найближчих людей!
