Category: Методкабінет (page 1 of 6)

Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів

Методичні рекомендації для проведення Першого уроку в 2017-2018 навчальному році

Про перший урок-2017

Перший урок в 2017-2018 навчальному році
Орієнтовні теми для проведення Першого уроку в 2017/2018 навчальному році

Про типові навчальні плани для 10-11 класів ЗНЗ

Обласна конференція “Художня культура Шевченкового краю”

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВІДКРИТИЙ ФЕСТИВАЛЬ – КОНКУРС
ВИКОНАВЦІВ ПАТРІОТИЧНОЇ ПІСНІ «СЛАВОЮ ОВІЯНА ЗЕМЛЯ»

Фестиваль проводиться 26 лютого 2017 року в Корсунь-Шевченківському РБК.

1.Загальні положення.

  • Відкритий фестиваль-конкурс виконавців патріотичної пісні «Славою овіяна земля» ( далі – фестиваль) засновується з метою популяризації патріотичної пісні в Україні та за її межами, виявлення талановитої молоді, сприяння творчому розвитку і самовдосконаленню виконавців, залучення їх до активної участі в культурному житті району.
  • Завдання фестивалю:
  • формування національної, громадської свідомості;
  • популяризація вітчизняної патріотичної пісні;
  • виховання шанобливого ставлення до історії своєї Батьківщини, національної гідності;
  • виявлення найбільш талановитих авторів і виконавців, творчих колективів, які працюють у жанрі патріотичної пісні;

1.3.Засновниками фестивалю є Корсунь-Шевченківський районний будинок культури.

  1. 2. Умови проведення фестивалю:

   2.1. До участі у фестивалі запрошується:

    –    аматори:  аматори-солісти та колективи віком від 12 років.

  1. Порядок і строки проведення фестивалю:

   3.1.Фестиваль проводиться в два тури.

    –  I тур – проводиться  прослуховування, обговорення та відбір вокальних творів.

  1. 02. 2017 року з 10.00 год. до 12.00. год.

  – II  тур –   гала – концерт на нагородження переможців.  Початок о 14.30 год.

Аматори виконують:

У I  етапі:

  • сучасну патріотичну пісню або пісню, написану аматорами – земляками про рідний край;
  • пісню часів Великої Вітчизняної війни, пісню присвячену Євромайдану 2013 року, пісню теми АТО.

У  ІІ етапі:

  • виконання твору відібраного журі.

Прослуховування проводиться публічно.

    3.2. Для участі у фестивалі конкурсантами подаються особисто такі матеріали і документи:

      – заявка;

      – програма виступу для І і ІІ етапів прослуховування ( із зазначенням назв творів та їх авторів), фонограм мінус.

     3.3. Реєстрація конкурсантів закінчується 26 лютого  того року, якого проводиться фестиваль.

      3.4. Витрати конкурсантів на проїзд до місця проведення фестивалю та в зворотному напрямку здійснюється за рахунок сторони, що від обряджає, або за власний рахунок.

4.Органи управління фестивалю.

    4.1. Для координації організаційної й творчої діяльності в період підготовки  фестивалю створюється оргкомітет.

    4.2.Склад оргкомітету фестивалю (далі – оргкомітет) затверджується розпорядженням директора РБК.

  1. Журі фестивалю.

    5.1. До складу журі, що становить не менше п’яти осіб, входять майстри споріднених жанрів, діячі культури і мистецтв, фахівці вокального жанру.

    5.2. Журі фестивалю прослуховує конкурсантів і визначає його переможців за такими критеріями:

     – відповідність тематиці фестивалю;

     – реалізація художнього задуму твору;

     – творчий підхід та індивідуальність виконавців;

     – рівень виконавської майстерності;

      – артистизм та сценічна культура.

     5.3.Рішення журі є остаточним і оскарженню не підлягає.

  1. 6. Нагородження переможців фестивалю.

  6.1. Журі залишає за собою право:

       – присуджувати не всі премії;

      – розподіляти премії між виконавцями ( професіоналами та аматорами);

Присуджувати заохочувальні призи у таких номінаціях:

 – « Пісня опалена війною»;

– « Сучасна патріотична пісня»;

– « Пісня рідного краю»;

– « За кращу авторську пісню»

– « За волю до перемоги».

                                                                                                                                         Оргкомітет.

Типи уроків за основною дидактичною метою

 

          Для успішного керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів вчитель повинен організувати та забезпечити:

  • засвоєння теоретичних положень навчального матеріалу, що вивчається, через його сприймання, усвідомлення, осмислення, запам’ятовування та систематизацію;
  • засвоєння способів дій та формування вмінь через виконання навчальних вправ спочатку під керівництвом вчителя, а потім – в ході самостійної роботи;
  • застосування знань та вмінь у практичній діяльності в ході виконання комплексного завдання;
  • систематизацію знань з метою узагальнюючого повторення та закріплення;
  • контроль та корекцію навчальних досягнень учнів.

           Вчитель повинен організувати навчальний процес таким чином, щоб він відображав повний дидактичний цикл, в ході реалізації якого має бути досягнута мета, визначена вимогами навчальної програми. А кожен етап цього циклу, послідовно наближаючи досягнення кінцевої мети, має свою проміжну дидактичну мету, а саме: засвоєння нових знань, формування вмінь, застосування знань та вмінь, систематизацію знань, контроль знань та вмінь учнів.

            За класифікацією, за основною дидактичною метою, яка була запропонована відомим українським дидактиком В.О. Онищуком є такі уроки:

  • урок засвоєння нових знань;
  • урок засвоєння (формування) навичок та вмінь;
  • урок застосування знань, вмінь та навичок;
  • урок узагальнення та систематизації знань;
  • урок контролю та корекції знань та вмінь;
  • комбінований урок.

Структура уроків різних типів

         Кожен тип уроку передбачає досягнення певної дидактичної мети. А певна дидактична мета потребує виконання учнями відповідних навчальних завдань. Склад цих завдань, їх послідовність та зв’язок між ними утворюють відповідну структуру уроку. Тобто, кожному типу уроку відповідає тільки йому властива структура, до складу якої входять тільки їй притаманні структурні елементи.

Структура уроку засвоєння нових знань

  1. Організаційні питання.
  2. Повідомлення теми та мети уроку.
  3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
  4. Актуалізація опорних знань учнів.
  5. Сприймання та первинне усвідомлення фактів, явищ, процесів, що вивчаються.
  6. Осмислення суті, встановлення закономірностей, взаємозв’язків та відношень в об’єктах вивчення.
  7. Запам’ятовування основних положень навчального матеріалу.
  8. Зведення в систему нових знань, раціональне розміщення їх у певному порядку та логічній послідовності.
  9. Підсумки уроку.
  10. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку засвоєння (формування) вмінь та навичок учнів

  1. Організаційні питання.
  2. Перевірка домашнього завдання.
  3. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
  4. Актуалізація практичного досвіду учнів.
  5. Виконання пояснювальних вправ. Демонстрація вчителем прийомів роботи.
  6. Виконання учнем пробних коментованих вправ. Коментарі дає вчитель або інші учні.
  7. Виконання учнями тренувальних вправ. Самостійна робота з консультацією вчителя.
  8. Аналіз помилок учнів, рекомендації вчителя щодо їх виправлення.
  9. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку застосування знань та вмінь учнів

  1. Організаційні питання.
  2. Перевірка домашнього завдання.
  3. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
  4. Повідомлення змісту завдання для самостійної роботи, інструктаж з його виконання.
  5. Самостійна робота учнів. Виконання комплексного завдання з консультацією вчителя.
  6. Аналіз помилок учнів, рекомендації до їх виправлення.
  7. Самоконтроль учнями результатів роботи за схемою, наданою вчителем.
  8. Підсумок уроку, збір робіт учнів.
  9. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроків узагальнення та систематизації знань

  1. Організаційні питання.
  2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми та мети уроку.
  3. Повторення понять (способів дій) з розділу який підлягає систематизації.
  4. Визначення ознак за якими будуть узагальнюватись поняття (способи дій).
  5. Побудова системи узагальнених понять (способів дій) із застосуванням таблиць, схем, графіків, тощо за допомогою вчителя.
  6. Засвоєння учнями системи узагальнених понять (способів дій).
  7. Підсумки уроку.
  8. Повідомлення домашнього завдання.

Структура уроку контролю та корекції знань і вмінь учнів  (контрольно-стимулююча перевірка)

  1. Організаційні питання.
  2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
  3. Повідомлення теми та мети уроку.
  4. Повідомлення змісту завдання, інструктаж з його проведення.
  5. Самостійна робота учнів з виконання комплексного контрольного завдання без консультації вчителя ( за варіантами або індивідуальним завданням).
  6. Самоконтроль роботи учнями за схемою наданою вчителем.
  7. Підсумки уроку, збір робіт.

Структура комбінованого уроку

        На уроці планується досягнення двох дидактичних цілей: формування вмінь учнів та контроль знань та вмінь учнів (контрольно-попереджувальна перевірка).

  1. Організаційні питання.
  2. Повідомлення теми та мети уроку, перевірка домашнього завдання.
  3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
  4. Демонстрація прийомів роботи вчителем. Виконання пояснювальних вправ.
  5. Виконання тренувальних вправ учнями з консультацією вчителя.
  6. Самостійна робота учнів. Виконання контрольних вправ.
  7. Самоконтроль роботи учнями за схемою наданою вчителем.
  8. Підсумки уроку, збір робіт учнів.
  9. Повідомлення домашнього завдання.

 

Методичні поради практиканту

щодо проведення уроків

       Підготовка до проведення уроків починається з ознайомлення студента з навчально-методичним забезпеченням – підручниками, наочними посібниками, дидактичними матеріалами, засобами навчання класу, кабінету, майстерні в яких буде проходити педпрактика, а також вивчення програми навчальних предметів, з яких будуть проводитися уроки.

       Плануванню та проведенню уроків повинно передувати спостереження уроків, в тому класі, де буде працювати практикант, з метою вивчення особистості кожного учня та учнівського колективу в цілому. Допоможе практиканту  в цьому питанні й вивчення успішності учнів після ознайомлення з їх оцінками у класному журналі.

        Теми уроків, які буде давати практикант, визначить календарно-тематичний план вчителя, з яким доцільно ознайомитися студенту.

         Тобто, в ході підготовки до розробки уроків, студент має забезпечити себе інформацією з питань:

  • програма за якою працює вчитель;
  • тема навчальної дисципліни, яка підлягає вивченню згідно з планом вчителя;
  • зміст навчального матеріалу з теми;
  • кількість навчальних годин, відведених програмою та планом вчителя на вивчення теми;
  • вимоги програми до рівня знань та вмінь учнів після засвоєння теми;
  • рівень навчально-методичного оснащення навчального процесу в ході вивчення теми;
  • уявлення про рівень підготовленості учнів до засвоєння теми.

         Наступним етапом підготовки до проведення уроку повинно стати планування навчального процесу, а саме:

  • складання календарно-тематичного плану з теми, яка вивчається;
  • розробка планів-конспектів уроків до цієї теми, які буде проводити практикант.

         Складання календарно-тематичного плану доцільно починати з дидактичного аналізу змісту навчального матеріалу теми та урахування вимог програми до рівня знань та вмінь учнів після вивчення теми.

В ході аналізу потрібно визначити:

  • який теоретичний матеріал повинні засвоїти учні;
  • які практичні вміння мають бути сформовані в учнів після вивчення теми?
  • виконання яких завдань необхідно передбачити для формування вмінь учнів застосовувати здобуті знання та сформовані вміння на практиці?
  • як контролювати навчальний процес?

         На якому етапі доцільно передбачити контрольно-попереджувальну перевірку, а на якому – контрольно-стимулюючу?

         На цьому етапі планування практикант визначається з вибором типів уроків та визначенням дидактичної мети кожної теми уроку.

         Наступним етапом підготовки має стати розробка планів конспектів визначених уроків. Перед цим не буде зайвим звернутися до розділу рекомендацій «Побудова структур уроків різних типів», та повторити, які основні структурні елементи забезпечують досягнення дидактичної мети уроку певного типу.

        Після визначення структурних елементів уроків, як основних так і допоміжних, практикант повинен продумати для кожного з них відповідні навчальні дії учнів – вид діяльності, зміст завдань, спосіб їх виконання, відповідні дидактичні матеріали, засоби навчання, тобто продумати методи та прийоми навчання, наочно-методичне забезпечення кожного етапу уроку. Вибір методів та засобів навчання повинен забезпечити досягнення проміжної дидактичної мети кожного етапу уроку,  що поступово приведе до досягнення мети всього уроку.

        Розроблений план-конспект уроку потрібно узгодити з вчителем-керівником, а потім ретельно підготуватися за ним до проведення уроку, щоб не читати з конспекту в ході уроку.

      Попереднє планування навчального процесу дасть можливість практиканту більш ефективно керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроці і буде активно сприяти досягненню визначення цілей уроку.

     Після самостійного проведення уроку в ході співбесіди з вчителем-керівником практикант, насамперед, повинен зробити самоаналіз уроку і самостійно визначитися з оцінкою реалізації запланованих цілей уроку. Потім уважно вислухати думку, зауваження та рекомендації керівника і врахувати їх при проведенні наступних уроків.

 

Методичні рекомендації щодо проведення уроків Доброти
(за матеріалами В.Ф.Бак)

Перш за все, необхідно зрозуміти, що урок Доброти ― це не одноразова акція, а результат серйозної і глибокої роботи вчителя над самовихованням почуттів, думок і вчинків. Робота над уроком повинна проходити задовго до його початку і проявлятися у багатьох звичайних уроках у вигляді постійної спільної роботи вчителя й учнів над своїми людськими якостями. Тому головною умовою проведення уроків Доброти є вирощування духовної спільності між учителем і учнями в процесі щоденної навчальної діяльності.

Нехай урок Доброти стане своєрідним підсумком роботи вчителя з виховання в учнях таких людських якостей, як чуйність,  доброзичливість,  правдивість,  співпереживання,  чуйність,  співчуття. Вони або є, або їх немає. Ці людські якості не підлягають статистичній обробці, тестуванню, технологізації, і тому їх не можна зробити об’єктом аналізу, рейтингової оцінки або змагань.

Людські якості учнів не можуть бути розвинені самі собою, як природний наслідок процесу навчання. Найчастіше вони виробляються в ході спонукання з боку дорослих. Ось як писав В.О.Сухомлинський про педагогічний прийом спонукання: «В основі спонукання майже завжди лежить безпосереднє звернення до почуття власної гідності, до здорового самолюбства учня. Але це звернення не має перетворюватися у захвалювання, ― треба дуже тонко, непомітно пробудити у вихованців бажання утвердити свою гідність» (Сухомлинський B.О. Слово Вчителя про моральне виховання.  ― Перевидання. Антологія гуманної педагогіки. M.: Видавничий Дім Шалви Амонашвілі, 2002, ст.194). Іноді в систему виховання окремих шкіл входять щоденники добрих справ, рейтинг добрих справ класу та інша подібна система оцінювання моральних якостей дітей. Готуючи урок Доброти, вам особливо треба звернути увагу на те, що в жодному випадку не повинні бути предметом похвали прояви елементарної моральної культури; великої помилки припускаються окремі вихователі, представляючи це як готовність прийти на допомогу людині і т.п.. «Хвалити треба лише в тому випадку, якщо учень піднявся над вимогами азбуки моральної культури» В.О.Сухомлинський.

Урок Доброти може бути проведений як у системі програмних навчальних уроків (літератури, математики, біології, рідної мови, фізики), так і у вигляді спеціальних тематичних уроків, виховних та класних годин. У будь-якому випадку на уроці Доброти слід посилювати виховні і моральні аспекти, а до учня необхідно виявляти особистісний, а не предметний, з точки зору знань, умінь, навичок, інтерес. Тому дитячий колектив, з яким працює вчитель, повинен цікавити вчителя не тільки з позиції успішності або неуспішності засвоєння навчального матеріалу. Для вчителя важливо побачити в учнях гідних для спілкування особистостей. Про це В.О.Сухомлинський писав так: «Якщо весь час, протягом якого вчитель перебуває разом зі своїми вихованцями, вважати єдиним цілим, то дві третини його повинні бути невимушеним, товариським, дружнім спілкуванням, в якому діти забувають, що вони ―вихованці, а вчитель ― їх вихователь». О.А. Захаренко стверджував, що «Життя дитини в школі має бути повноцінним, цікавим, суперечливим. А задача вчителя ― наповнити це життя змістом і смислом, створити умови, щоб чарівні паростки дитячої особистості не зачахли під впливом буденності шкільного навчання». (Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. ― Черкаси, 2004,1997.-28ст.). Це спілкування має пронизувати діяльність, не пов’язану з навчанням, засвоєнням матеріалу, оцінками, успішністю і т.п.. В цьому спілкуванні всі почуваються рівними, кожен є, насамперед, не учнем, а людиною. У такому спілкуванні кожен постає перед вами не таким, яким робить його оцінка, а таким, яким він є, коли розкриваються всі його людські здібності. «Саме це спілкування і є невичерпним джерелом тієї радості, яка назавжди залишає відбиток в емоційній пам’яті вчителя, завдяки якій дні та години спілкування з дітьми згадуються як найщасливіший час життя» (Сухомлинський B.О. Слово Вчителя про моральне виховання. ― Перевидання. Антологія гуманної педагогіки. M.: Видавничий Дім Шалви Амонашвілі, 2002, ст.24). Таке спілкування стає основою створення духовної спільності. «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно в стократ цінніше від матеріального. Повторімося в наших вихованцях прекрасними рисами національної культури, патріотичним духом любові до свого народу, любові до вищої якості людини-творчості!» (Великий Добротворець. Статті, спогади, присв’ячені О.А. Захаренку. За проектом і редакцією В.О. Метелиці― Корсунь-Шевченківський,2009,ст.106).

Вчитель, який готується до проведення уроків Доброти, повинен пам’ятати, що головний метод виховання―це спосіб життя самого вихователя, вчителя: його благородство, милосердя, культура, його високе слово, його прагнення вдосконалюватися, витончувати свої почуття і ставлення до дитини, до всіх оточуючих. «Кожне слово, кожен вчинок педагога повинні відображати його особистість, його моральність, людяність, доброту, правдивість…». Велике духовне багатство треба мати вихователю, щоб постійне самовираження його особистості діяло на учня як стимул до самовдосконалення. «Діти завжди у пошуках ідеалу. Щоб бути для них зразком, треба жити з ними значно більше часу, ніж вимагають службові обов’язки. Уроки ―  це лише частка педагогічної праці. Щоб стати справжнім знавцем дитячих сердець, справжнім вихователем, справжнім авторитетом, якнайбільше бувайте з учнями, зробіть їхнє поза навчальне життя цікавим і змістовним. Тоді прийде очікуваний успіх».  (Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. ― Черкаси, 2004,1997.-28 ст.).  Вся система уроків Доброти, з точки зору гуманної педагогіки, повинна задовольняти прагнення учня до свободи, дорослішання і розвитку, тільки тоді будуть створені умови для того, щоб учням можна було жити на уроках (думати, міркувати, творити), а не просто слухати і засвоювати матеріал.

Педагогічна майстерність учителя полягає саме в тому, щоб проживати і емоційно переживати зміст уроку разом з дітьми. Якщо цього не буде, то не виникне найважливішого етапу уроку ― звернення погляду учня на свій власний духовний світ. Головною метою уроку Доброти і буде проживання уроку, при якому учень усвідомлює себе духовною сутністю і починає відчувати потребу в моральному покращенні та самовдосконаленні. Якщо вдається загострити погляд дитини всередину себе, то це створює основну мотиваційну ситуацію на уроці і налаштовує дітей докладати зусиль, щоб вони власною напругою здобували знання. У цьому випадку учень намагається не просто засвоїти зміст уроку, а й з його допомогою відповісти на важливі для себе питання: «Який світ навколо нього? Яке його місце в цьому світі? Як йому жити в ньому?». Урок Доброти― це спільна колективна справа, спрямована на самовдосконалення і вчителя, і учня. У ньому вчитель не виступає як якийсь ідеальний образ, якому все відомо. Він сам міркує, мислить, переживає, тішиться, шукає відповіді на складні питання і тим самим спонукає до таких дій учнів. Замість одноосібного оцінювання вчителя, яке переважає на звичайних уроках, потрібно зробити провідними оціночні дії учнів (самоконтроль, самооцінка, самоперевірка).

Хороший урок Доброти не закінчується після дзвінка. Він може тривати в думках і вчинках учня навіть у його дорослому житті, і ще він допомагає вчителю створювати нові уроки Доброти. Якої ж умови слід дотримуватися вчителю, щоб у нього вийшов такий урок?

У книзі Ш.О. Амонашвілі «Учителю, надихни мене на творчість!» знаходимо відповідь на це питання:

«По-перше, треба вірити в Живі Небеса, вірити, що є Вищі Світи, є Царство Небесне, є Бог…

По-друге, треба, щоб наша свідомість була спрямована тільки до прекрасного і до творення прекрасного; тільки на загальне благо; тільки на творення добра.

По-третє, потрібно зайнятися піднесеними почуттями ― любов’ю, добротою, терпінням, відданістю, чуйністю».

Уроки Доброти – на допомогу студентам IV курсу

Вимоги до конспекту уроку

Конспект уроку, заняття чи виховного заходу повинен представляти собою розробку опису моделі уроку чи заняття і методики їх проведення. Зміст уроку чи заняття повинні відповідати визначеній темі і бути спрямовані на формування морально-етичної культури школярів, будуватись на принципах Добра, Милосердя, Сердечності, Співпереживання.

          Склад роботи:

  • Анотація з включенням переліку матеріалів, що надаються.
  • Конспект розробки.

Конспект  повинен містити наступне:

  • Прізвище, ім’я, по батькові студента.
  • Назва школи, на базі якої проводився урок.
  • Предмет, з якого проводився урок.
  • Клас.
  • Тема уроку.
  • Мета уроку.
  • Задачі уроку.
  • Форма організації.
  • Обладнання уроку.
  • Коротка анотація уроку.
  • Опис особливостей організації роботи.
  • Додаткові матеріали, які більш детально представляють розробку та результати її апробації в навчальному процесі (наприклад, роздаткові матеріали, завдання для учнів, схеми, фотоматеріали, слайди, таблиці та ін.).

 

Рекомендована література

  1. Азаров Ю. Гуманна педагогіка. ― М., 1993.
  2. Великий Добротворець. Статті, спогади, присв’ячені О.А. Захаренку. За проектом і редакцією

В.О. Метелиці― Корсунь-Шевченківський, 2009,стор.106.

  1. Гончарова Т.І. Гуманна педагогіка як альтернатива авторитарного підходу і шлях до виховання моральності. ― Кемерово, 2003.
  2. Донців І.А. Самовиховання особистості. ― М., 1984.
  3. Енциклопедія шкільного роду (автобіографічні дані, спогади, роздуми)/ Автор ідеї, кер. О.А.Захаренко. ―  Сахнівка, 2000.Т.I-II (1937-1976)- Т.III-IV (1978-1998).
  4. Захаренко О.А., Мазурик С.М. Школа над Россю.-Київ,1979.-185 с.
  5. Захаренко О.А. Поради колезі, народжені в школі над Россю. Роздуми педагога. ―Черкаси: Агрополіс, 2002. ― 108 с.
  6. Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. ― Черкаси, 2004,1997.-28ст.
  7. Захаренко О.А. Слово до нащадків. ―  Київ: СПД Богданова А.М., 2006-216с.
  8. Кон І.С. Дитина і суспільство. ―  М., 1988.
  9. Маніфест гуманної педагогіки http://gumanpedagog.org.ua
  10. Метелиця В.О. Великий Добротворець. Статті, спогади, присвячені О.А. Захаренку―Корсунь-Шевченківський, 2010.― 130с., світлини.
  11. Нікітін Б.М., Нікітіна Л.О. Ми і наші діти. – М., 1986
  12. «Поетична педагогіка» Ш.О. Амонашвілі http://pedagogika.at.ua
  13. Сай О.А. Герої-освітяни і науковці України.-Київ: Генеза, 2005. ― 432 с.
  14. Світличний К. Лелеки над Сахнівкою: Художньо-докум. повість.-Київ: Рад.письменник,1987. ― 191с.
  15.  Яковенко В.П. Олександр Захаренко. Учитель. Директор. Академік: Нариси, роздуми, спогади.- Корсунь-Шевченківський, «Всесвіт»,2012.-― 286с.іл.

  Рекомендації щодо оформлення матеріалів

Опис розробки представляється у вигляді файла формату MS Word;  Презентації Power Point.
Документ Microsoft Word (файл з розширенням *.doc, *.rtf):

  • шрифт: Times New Roman, 14 шрифт,  одинарний міжрядковий інтервал;
  • розмір паперу: A4, поля по 2 см кожне;
  • малюнки, фотографії включаються у документ у вигляді вставки графічного об’єкта (малюнка);
  • Презентації Microsoft Power Point (файл з розширенням *.ppt, *.pps):

 Критерії оцінювання робіт:

  • відповідність тематиці «Уроки Доброти»;
  • практична значимість розробок для впровадження ідей гуманної педагогіки;
  • рівень методичного опрацювання;
  • стиль и ясність викладу матеріалу;
  • оформлення;
  • наявність та якість додаткових матеріалів (роздатковий матеріал, схеми, фото та відео матеріали, слайди, таблиці та ін.).

 

Оновлені програми для початкової школи, поради вчителям, додаткові навчальні матеріали

https://www.ed-era.com/mon.html

Хрестоматія дитячої літератури

Читати новину на офіційному сайті Osvita.ua

Завантажити Хрестоматію (1-2 клас)

Завантажити Хрестоматію (3-4 клас)

Літературна вітальня в читальному залі коледжу

«Художнику — немає скутих норм.
Він — норма сам, він сам в своєму стилі»

 

Іван Драч – поет, перекладач, кіносценарист, драматург, громадський діяч – без перебільшення, став символом своєї доби – часом непередбачуваним, часом суперечливим, але незаперечним і непохитним. Драч – з тих поетів, які особливо гостро відчувають невблаганний плин часу, повсюдно знаходячи його характеристичні прикмети й ознаки. Про що б він не писав, він знову й знову вертає думкою до того, що ж там, «за дверима буття?», що полишають по собі людина й час.

26 жовтня в читальному залі коледжу був проведений захід з нагоди ювілею І.Драча, який нещодавно святкувала вся Україна.

У літературній вітальні студенти 23 групи мали можливість виступити у ролі читців, літературознавців, літературних критиків, бібліографів, дослідників життя і творчості письменника. Вони глибше познайомили гостей заходу з біографією та творчим надбанням І.Драча, підготувавши цікаві виступи і дослідницькі матеріали.

Older posts