Місяць: Листопад 2014

УКРАЇНСЬКА MOBA ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА B УКРАЇНІ I CBITI

 “Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову”. Ці слова Ліни Костенко та інші мудрі вислови про нашу рідну мову звучали під час відкриття першої студентської конференції на тему: Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі”.

Подія відбулася в 25 листопада 2014 року в Корсунь-Шевченківському педагогічному коледжі ім.Т.Г.Шевченка і засвідчила глибоке розуміння її учасниками ролі української мови у самовизначенні нації, в історії країни та її майбутньому. Мета конференції – проаналізувати мовно-культурну ситуацію в Україні, розкрити шляхи всебічного розвитку української мови.

До оргкомітету конференції увійшли директор коледжу – кандидат філософських наук Л.М.Семененко, завідувач навчально-методичного кабінету – кандидат наук

Т.М.Маркотенко (в минулому науковець Луганського університету), завідувач бібліотеки коледжу С.Л.Бенеда, викладачі та бібліотекарі коледжу.

У читальному залі коледжу зібралися сту­денти та викладачі закладу. З вітальним словом до учасників конференції звернулися її ініціатор T.C. Маркотенко, С.Л.Бенеда, яка вела програму заходу, та викладач К.О.Сизоненко. Поетичне слово про роль рідної мови в житті людини промовили поетеса А.І.Жила та редактор газети “Корсунь А.Г.Савранська.

Виступи молодих науковців розпочав студент IV курсу В’ячеслав Крюченко, який здійснив дослідження на тему: “Формування і вплив української мови на національний світогляд”. Прозвучали доповіді викладачів коледжу. Затамувавши подих, студенти слухали виступи викладачів C.M. Рибченко на тему: “Лінгвоцид української мови” та H.M.Смілянець: “Мовна політика в Україні”. Цю тему розширила студентка IІ курсу Катерина Шуляк, яка дослідила сучасні статистичні дані щодо вживання української мови на теренах держави.

З виступів поставала страшна історія знищення української мови, яка тривала кілька століть, aле досі не всім відома. Дослідження давали відповіді на запитання, чому лише українську мову боялася Росія,’ чому знищу­вали українські книги (зокрема “Валуєвським указом” Ро­сійської імперії), чому українському поету тарасу Шевченку, геніальному носію національного коду свободи, царська влада забороняла творити навіть на засланні в пустелі.

У часи CPCP інтернаціоналізм трактувався як панівне становлення російської мови. Радянсько-імперська влада знищувала українську мову як чинник національної ідентичності і самоідентичності народу. Історія знищення нашої мови – це історія гноблення і знищення працелюбної, талановитої величної нації.

Подальша робота конференції була передбачена в секціях: “Сучасні питання мовної політики та мовної культури в Україні, “Мова як чинник національної самоідентифікації”, “Аспекти професійної комунікації в Україні і світі”, “Мовні чинники в сучасному освітньому процесі” та “Культура мовлення май­бутнього вчителя”.

Молоді науковці коледжу підготували цікаві виступи для роботи в секціях: “Мо­ва – душа народу”(Оксана Піскун, IV курс) – науковий керівник К.О.Сизоненко; “Українська мова у Франції” (Тетяна Бак, IІ курс), “Українська мова у Німеччині (Катерина Co-ловищук, IІ курс) – науко­вий керівник Н.В.Градоблянська; “Сучасні питання мовознавст­ва” (Аліна Вовченко, IІ курс), “Неоціненний скарб народу” (Світ­лана Піскун, IV курс) – науковий керівник Л.М.Касяненко; “Мова як чинник національ­ної самоідентифікації” (Діана Петренко IV курс), “Мова як код народу (Альона Войцехівська, IV курс) – наукові керівники К.О.Сизоненко та Л.М.Касяненко; “Фор­мування і вплив української мови на національний світо­гляд” (В’ячеслав Крюченко, IV курс) – науковий керівник С.М.Рибченко; “Український мовленнєвий етикет. Правила мовленнєвої поведінки у спілкуванні” (Анна Сущенко, III курс), “Культура мовлення майбутнього вчителя” (Катерина Сломчинська, III курс) – науковий керівник І.М.Кодола.

***

У бібліотеці педколеджу – книжкове багатство. Тут передплачують багато періодики, є виставка творів шевченківської тематики. Майбутні вчителі можуть познайомитися з книжками, виданими за кошти облас­ного бюджету. Це переважно дослідження життя і твор­чості Т.Г.Шевченка, його твори та краєзнавчі видання.

Цікаво було переглянути нові підручники з української мови та читання викладача коледжу, кандидата педа­гогічних наук Т.С.Маркотенко, які після перемоги в конкурсі рекомендовані Міністерством освіти і науки для початкової школи з російською мовою навчання.

Ми також подарували бібліотеці від літературно-мистецького клубу “Барви”, лауреата районної мистець­кої премії ім. Т.Г.Шевченка, поетичну хрестоматію для діток, укладену з понад 400 творів 12місцевих авторів і щойно видану в Черкасах.

Анна Савранська. Газета “Корсунь”.