Автор: admin (Сторінка 20 з 54)
Національне відродження в сфері державотворчій,
історико -філософській, культурній, емоційній
неможливе без окреслення історичних традицій.
Загребельний П.
Історичні романи українських авторів є художньою ілюстрацією вітчизняної історії від сивої давнини до наших днів та представляють широке полотно боротьби за утвердження державності й усвідомлення самоідентичності нашого народу (крім того, в часи тоталітарного режиму слугували своєрідним підручником патріотизму). Щоб історія не розвивалась по колу, нам потрібно пам’ятати її уроки і робити з них висновки. Ідентичність нації – її цивілізаційний бренд, соціокультурна ніша країни, визначальна засада зовнішньої та внутрішньої політики держави.
Тож вивчаймо та пам’ятаймо свою минувшину. Без мови, культури, пам’яті, історії немає майбутнього у жодної держави.
Всю представлену літературу можливо брати додому
Друзі! Пропонуємо Вам ознайомитися з книгами, які стали класикою української літератури, а у 2022 році святкують свої ювілеї!
Довголіття книги залежить від її читачів. У кожної книги свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Це книги, які читають і перечитують. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі…
Тож давайте разом пригадаємо та перечитаємо шедеври світової та української літератури, які в наступному року святкують свій черговий ювілей. Вони цього варті!
Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – прекрасне свято радості та надії. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще.
Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році
У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ – прапор. На зеленому полотні, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі розміщені фігурки червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, це символ нашого загального дому.
В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов’язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Сім’я і дитина – це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру. Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя.
День захисту дітей – це нагадування суспільству про необхідність захищати права дитини, щоб усі діти росли щасливими, навчалися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали чудовими батьками та громадянами своєї країни.
Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв’язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.
Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. Смак справжнього дитинства залежить не від кількості іграшок, а від виконаних обіцянок. Це почуття захищеності. Ти ростеш, знаючи, що у тебе є сім’я. Справжня сім’я, яка прийме твої помилки і тим самим навчить їх більше не робити. Дітей не виховати якимись певними правилами і заборонами. Вони виховуються на тому, що бачать, чують навколо себе.
І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.
Користуючись нагодою хочемо привітати з Днем захисту дітей! Бажаємо миру і злагоди кожній дитині, кожній родині, усій Україні! Наснаги і мудрості батькам, опікунам, батькам-вихователям, всім дорослим, серця яких сповнені любові до дітей.
Нехай наші діти якомога довше залишаються дітьми. Безтурботними, веселими, радісними. Хочеться побажати, щоб кожна дитина була здорова і оточена турботою батьків. Нехай небо над головою завжди буде мирним, а кожен новий день — добрим і цікавим. А батькам побажаємо терпіння, доброти і ніжності. Не забувайте, що саме ви відповідаєте за щасливе і безпечне дитинство дітлахів!
Усмішки дітей – це, мабуть, найкраще, що може радувати погляд. У них стільки щирості і довіри, що розтане навіть найсуворіше й загартоване проблемами серце. Так нехай же сьогодні, в День захисту дітей, кожен постарається зробити життя маленьких мешканців нашої планети кращим і безпечнішим.
До Тижня безпеки дорожнього руху рекомендуємо ознайомитись здобувачам освіти та працівникам коледжу з матеріалами посібника “Рухаємося безпечно” (укладач М.І. Ткаченко, викладач основ охорони праці, безпеки життєдіяльності)
Щорічно 24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. В Україні це свято встановлено відповідно до Указу Президента України в 2004 році. Брати Кирило і Мефодій – просвітителі, творці слов’янської абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й старослов’янської мови, проповідники християнства.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія стала загальним надбанням слов’ян, заклавши основу їхнього інтелектуального та морального розвитку, піднісши освіту й культуру слов’янських народів на високий щабель, створивши фундамент для всіх слов’янських літератур.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862 році. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. До слова, у середньовічній Європі слов’янська мова була третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. А просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель та заклали тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур. Молода європейська держава Україна вшановує слов’янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню української писемності.
У День слов’янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати: “Вічная пам’ять і вічна слава братам Кирилу і Мефодію”.
День української вишиванки українці святкують щороку. На честь нього не передбачені вихідні, але ця подія – урочистий день для кожної людини у нашій країні. Вишиванка – наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
Зараз, у воєнний час, День вишиванки стає ще важливішим, адже сьогодні вишиванка набуває особливого значення – це своєрідний генетичний код, який єднає всіх нас.
