Категорія: Виховна робота (Сторінка 16 з 20)

В народі говорять: “Зима прийшла і празничків привела”.

І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов’язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.

У зимовому циклі простежується  двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч – проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір  розпочинався період найважливіших зимових свят – Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.

Умовно завершує зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, день Петра Вериги (29 січня).  

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується  міжнародною  спільнотою.                                         

З метою інформування користувачів про важливі дати, які охоплюють цей період, у  педагогічному коледжі  організовано  виставку «16 днів проти насильства»: що потрібно знати». На ній поряд з інформаційними матеріалами представлені  художні твори, в яких письменники звертаються до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

      У цей шістнадцятиденний період входять й інші важливі дати:  

•  25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;                                                          
• 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;  
•   2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством; 
•   3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними    можливостями; 
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера;   
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;  
•  10 грудня – Міжнародний день прав людини.                                                                                                                 

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Віртуальна книжкова виставка: “Голод на Україні: очима свідків, мовою документів”

Ми не забудем рік тридцять третій

                                                                                               Як Україна стогнала від голоду

                                                                                             Й досі ми чуємо стогін далеких  

                                                                                          Голосів, помираючих з голоду

На книжковій виставці представлено, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом. Щоб історія, на новому суспільному витку, більше ніколи не повторила свого жахливого досвіду, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами бібліотечного фонду про Голодомор 1932-1933рр.

Усе це ми мусимо розуміти і пам’ятати… Запали свічку пам’яті у своєму вікні!

Пропонуємо Вашій увазі книжкову  виставку

«Там, де живе рідна мова, живе український народ»  

з нагоди Дня української писемності та мови.

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Офіційним святом цей день став у 1997 році. Ця дата припадає і на вшанування пам’яті Нестора Літописця, адже, за інформацією  вчених, саме з його праць починається українська мова.

Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб.  У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об’єднаних в єдине ціле — народ.  Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові.

Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.                                         

                                         Мово рідна! Моя ти пісне калинова,

Моя ти зіронько свята!

Живи, цвіти, вкраїнська мово,

Зціляй і душу, і вуста.

Своєю паростю гінкою

Вростай у різнобарв’я мов,

Буди всесильною рукою

В серцях і ніжність, і любов!