Категорія: Соціально-психологічна служба (Page 1 of 2)
Сучасний світ інформаційних технологій, соціальних мереж та меседжів наповнений великою масою новин. Суспільству не вистачає знань для того, щоб розібратися, як працює нова реальність. І досить часто люди не розуміють, що їхньою думкою маніпулюють.
Що таке фейк?
Фейк (від англ. Fake – фальшивка) – це брехня, неперевірена інформація, яка буває двох видів. Це або спеціально створена інформація про явища чи події, яких ніколи не існувало.Або ж неповна інформація, яка надає не усі відомості про подію.
Обидва варіанти спотворюють об’єктивне зображення реальності та сприйняття подій. Дезінформація та фейки можуть також поширюватися не навмисно, а через непрофесійність журналістів чи блогерів, які не перевіряють інформацію, поширюючи її.
Чому варто дотримуватися інформаційної гігієни?
Щоб не піддатися паніці та тривожності, мислити раціонально та навчитися розпізнавати фейки,фахівці радять перевіряти інформацію та користуватися офіційними джерелами.
Критичне ставлення до інформації вимагає зусиль. Щоб захиститись від фейку, – треба працювати над собою, тобто сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів.
Перш ніж сприйняти інформацію чи поширити її, задайте собі кілька запитань:
- Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?
- Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізнались про це від когось? Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їхній погляд на події?
- Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?
Аналізуючи отриману інформацію, намагайтесь знайти відповіді на запитання до змісту повідомлення та його джерела.
У рамках проведення Всеукраїнської щорічної акції «16 днів проти насилля» (25 листопада – 10 грудня) студенти других курсів разом із соціально-психологічною службою коледжу започаткували акцію «Зупинимо булінг разом», метою якої стало не лише пояснення шкідливості та ознак булінгу, а й формування в усіх учасників освітнього процесу уміння протистояти його проявам, сміливо і відкрито заявляючи про власне нетерпиме ставлення до будь-яких форм насильства.
Пандемія коронавірусу кардинально змінила життя нашої країни. Сучасна людина досить складно переживає обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі, тощо.
У цій ситуації частий прояв мають дві протилежні емоції: тривога, в крайньому випадку страх, та заперечення. Такі емоційні реакції – закономірні, адже є загроза життю, про яку застерігають у всьому світі. Тому дуже важливо зберігати спокій та психічне здоров’я під час пандемії.
Як це зробити?
Ось декілька порад
Пам’ятайте, панікує лише той, кому нічим зайнятися, а вам тепер є чим! Точної дати кінця обмеженням та розповсюдженню інфекції не існує, тому потрібно не чекати, а адаптуватися до нової ситуації.
На сьогодні важко уявити своє життя, професійну діяльність та навчання без мережі Інтернет. Відомо, що в Україні 22 мільйони активних користувачів мережею, серед яких – діти. Зараз, через карантинні заходи, більшість дітей та підлітків використовують мережу Інтернет ще й для дистанційного навчання. Саме тому питання захисту та безпеки дітей та підлітків під час користування Інтернетом набуває неабиякої актуальності.
Величезна роль в забезпеченні та створенні умов для захисту дитини в мережі Інтернет належить батькам та педагогам. Світове павутиння кишить віртуальними злодіями, тому безконтрольний доступ та користування Інтернетом може мати досить плачевні наслідки для дитини.
Отже, наводимо головні поради, які покликані зберегти психічне та фізичне здоров’я дитини, а також допоможуть не стати жертвою кіберзлочинців, уникнути витоку особистої інформації та персональних даних.
Паролі та особисті (персональні) дані – секретна інформація.
Не розповсюджуйте інформацію про себе через електронну пошту та в чатах. Намагайтесь не вказувати персональні дані в соціальних мережах (адреса проживання, контактні телефони, місце навчання, відомості про рідних, фото документів тощо).
Пам’ятайте, що персональні дані на сьогодні – це надзвичайно важливий інструмент для шахраїв та злочинців.
В Інтернеті також є злодії та хулігани.
Не відповідайте на непристойні та грубі коментарі. Повідомляйте про погрози, підозрілі файли та пропозиції дорослим (батькам, вчителям тощо). Відмовляйтеся від зустрічей з малознайомими людьми та в жодному випадку не надсилайте свої фото.
Будь-яка зустріч та фото можуть бути використані як ключ до оминання механізмів захисту в мережі Інтернет, а також під час зустрічі можуть виникнути провокації різного характеру.
Кредитки, штрих-коди чи QR-код також є особистою інформацією.
Не повідомляйте стороннім особам дані банківських карток, не викладайте фото, де видно штрих-код. Адже надзвичайно велика ймовірність, що гроші з картки можуть зникнути, а з вашим квитком скористається хтось інший.
Слід розуміти, що QR-код може в повному обсязі містити весь пакет як персональних даних, так і різних кодів та особистих номерів, а зчитується QR-код програмами-сканерами, які є у звичайних смартфонах.
НІ! – невідомим програмам.
Не встановлюйте невідомі програми та файли, а також не переходьте за підозрілими посиланнями. Досить часто за такими посиланнями стоять, як мінімум, вірусні програми, які можуть нанести шкоду вашому комп’ютеру, ноутбуку чи смартфону. Або ж – програми шахрайського змісту (віртуальні казино, онлайн кредити, лотереї тощо).
Що робити, якщо тебе ображають?
За даними ЮНІСЕФ, в Україні 67% неповнолітніх стикаються з насиллям. При цьому 40% постраждалих не розповідають про його випадки. Так не має бути.
Інструкція, як поводитись у разі агресії і небезпеки.
Не мовчи і попроси допомоги.
Якщо ти потрапив у ситуацію, коли тебе ображають у жодному разі не тримай це в секреті.
Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу, подрузі, вчителю, психологу та іншим.
З булінгом не можна впоратись самотужки. Не бійся поговорити про проблему з батьками.
Пам’ятай, що ти – цінність.
Ніхто не має права примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе.
Проконсультуйся з психологом, соціальним педагогом.
Це треба зробити, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.
Якщо ти жертва домашнього насильства
Жорстоке поводження з дітьми неприпустиме та карається законом.
Скажи про нього тим, кому довіряєш.
Міністерство освіти і науки України повідомляє, що під час пандемії СОVІD-19 життя мільйонів українських дітей тимчасово обмежується домівками та гаджетами, діти не знають, як самостійно розв’язати певні супутні небезпечні виклики. За інформацією громадської організації «Ла Страда — Україна» Національна дитяча гаряча лінія з початку запровадження в Україні карантину прийняла понад 4 тис. звернень від дітей, підлітків, а також запитів дорослих щодо дітей. Більшість звернень тісно пов’язані з поширенням пандемії COVID-19 та стосуються насильства і жорстокого поводження з дітьми у власних родинах , проблем із психологічним здоров’ям дітей, ризиків, з якими діти стикаються в Інтернеті.
Наразі Національна дитяча гаряча лінія надає консультації в телефонному та онлайн – режимах в будні дні з 12:00 до 20.00 : короткий номер 116 111(безкоштовно з мобільних телефонів), 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Звернення у скрутній ситуації до консультантів Національної дитячої гарячої лінії зменшить кількість випадків, коли через свою необізнаність дитина, яка опинилась у складній життєвій ситуації, обирає помилкову модель поведінки і лише погіршує своє становище.
Фахівці ЮНІСЕФ, міжнародні експерти з питань кібербулінгу та захисту дітей разом з Facebook, Instagram та Twitter відповіли на запитання щодо способів боротьби з онлайн-булінгом.
- Чи зазнаю я булінгу в Інтернеті? У чому різниця між жартом та булінгом?
ЮНІСЕФ:
Усі друзі жартують між собою, але іноді важко сказати, чи хтось просто розважається, чи намагається нашкодити вам, особливо в Інтернеті. Іноді вони насміхаються, але говорять, що це «просто жарти» і пропонують «не сприймати це так серйозно».
Але якщо ви відчуваєте образу або думаєте, що інші насміхаються з вас, а не веселяться разом з вами, то жарт зайшов занадто далеко. Якщо це продовжується навіть після того, як ви попросили людину зупинитися, і ви досі відчуваєте себе засмученим/ою, то це може бути булінгом.
А коли знущання відбуваються в Інтернеті, це може призвести до небажаної уваги з боку широкого кола людей, включаючи незнайомих людей. Де б це не сталося, якщо вам це неприємно, ви не маєте цього терпіти.
Як би ця ситуація не називалася: якщо вам погано, і це не припиняється, тоді варто звернутися за допомогою. Для того, щоб зупинити кібербулінг, потрібно не лише закликати кривдників більше так не робити. Необхідно також усвідомити, що будь-яка особа заслуговує на повагу: як в Інтернеті, так і в реальному житті.
- До яких наслідків призводить кібербулінг?
ЮНІСЕФ:
Коли булінг трапляється в Інтернет, може здаватися, що на вас нападають усюди, навіть у власному домі. Може здаватися, що виходу немає. Наслідки можуть тривати довгий час і впливати на людину різними способами:
Ментально – відчуття смутку, пригніченості, навіть злості, відчуття себе в безглуздому становищі
Емоційно – відчуття сорому, втрата цікавості до речей, які ти любиш
Фізично – відчуття втоми (втрата сну) або таких симптомі, як біль у животі та головний біль.
Відчуття того, що з тебе насміхаються або тебе переслідують, може заважати людям говорити або намагатися боротися з проблемою. У крайніх випадках кібербулінг може призвести навіть до скоєння самогубства.
Кібербулінг може впливати на нас багатьма способами. Але це можна подолати, і люди можуть повернути впевненість у собі та здоров’я.
- З ким я маю поговорити, якщо хтось цькує мене в Інтернеті? Чому так важливо про це розповідати?
ЮНІСЕФ:
Якщо ви думаєте, що відчуваєте булінг, перший крок – це звернутися за допомогою до когось, кому ви довіряєте, наприклад, до ваших батьків, близького члена сім’ї чи іншого дорослого, якому ви довіряєте.
У своїй школі ви можете звернутися до психолога, спортивного тренера чи улюбленого вчителя.
А якщо вам не зручно спілкуватися з кимось, кого ви знаєте, пошукайте гарячу лінію у своїй країні, щоб поговорити з професійним консультантом.
Якщо булінг трапляється на соціальній платформі, подумайте про блокування кривдника та офіційно повідомте про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів. Це може бути корисно для збору доказів: текстових повідомлень та скріншотів публікацій у соціальних мережах, щоб показати, що відбувається.
Щоб булінг припинився, його потрібно ідентифікувати Ключове – це повідомити про нього. Це також може допомогти показати кривдникам, що їх поведінка неприйнятна.
Якщо вам загрожує безпосередня небезпека, слід звернутися до поліції чи служб швидкої допомоги у вашій країні.
Facebook/Instagram:
Ви завжди можете надіслати нашій команді анонімне повідомлення про пост, коментар чи сторіз у Facebook чи Instagram.
Ми маємо команду, яка цілодобово переглядає ці повідомлення у всьому світі понад 50 мовами, і ми видаляємо все, що є цькуванням або домаганнями. Ці повідомлення завжди анонімні.
Ми також маємо посібник для Facebook, який може допомогти вам у протидії булінгу або показати, що робити, якщо ви бачите, що когось іншого цькують.
В Instagram ми також маємо Посібник для батьків, який надає рекомендації батькам, опікунам та дорослим, яким довіряють, про те, як діяти у випадках кібербулінгу.
Окрім того ми маємо центральний хаб, де можна дізнатися про наші інструменти забезпечення безпеки.
Twitter:
Якщо ви відчуваєте, що зазнаєте кібербулінгу, найголовніше – це забезпечити свою безпеку. Важливо мати когось, з ким можна поговорити про те, що ви відчуваєте. Це може бути вчитель, інший дорослий, якому ви довіряєте, або батьки. Порадьтеся з батьками та друзями про те, що робити, якщо ви або ваш друг зазнають кібербулінгу.
Ми заохочуємо людей повідомляти нам про користувачів, які можуть порушити наші правила. Це можна зробити на сторінках підтримки в нашому Довідковому центрі або через механізм in-Tweet, натиснувши кнопку «Поскаржитись на твіт»
- Я зазнаю кібербулінгу, але боюся говорити про це з батьками.
Якими словами я можу розповісти їм про це?
ЮНІСЕФ:
Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, один із найважливіших перших кроків, які ви можете зробити– поговорити з дорослим, якому ви довіряєте (з кимось, з ким ви почуваєтеся безпечно).
Не всім просто розмовляти зі своїми батьками. Але є речі, які ви можете зробити, щоб полегшити таку розмову. Оберіть такий час для розмови, коли, на вашу думку, вони можуть приділити вам всю свою увагу. Поясніть, наскільки серйозною для вас є ця проблема. Пам’ятайте, що вони можуть не так добре знатися на інформаційних технологіях, як ви, тому вам може бути потрібно допомогти їм зрозуміти, що відбувається.
Вони можуть не мати моментальних відповідей для вас, але вони, ймовірно, будуть хотіти допомогти вам, і разом ви зможете знайти рішення. Дві голови завжди кращі, ніж одна! Якщо ви досі не впевнені, що робити, подумайте про те, щоб звернутися до інших людей, яким ви довіряєте. Часто таких людей, які піклуються про вас і готові допомогти, більше, ніж ви могли подумати!
- Як я можу допомогти своїм друзям повідомляти про випадки кібербулінгу, особливо якщо вони не хочуть цього робити?
ЮНІСЕФ:
Жертвою кібербулінгу може стати будь-хто. Якщо ви бачите, що це відбувається з кимось, кого ви знаєте, спробуйте запропонувати підтримку.
Важливо вислухати свого друга. Чому він/вона не хоче повідомити про те, що він/вона зазнає кібербулінгу? Як вони почуваються? Скажіть їм, що вони не зобов’язані офіційно повідомляти про те, що відбувається, але важливо поговорити з кимось, хто може допомогти.
Пам’ятайте: ваш друг може відчувати себе незахищеним. Будьте добрими до нього/неї. Допоможіть їм продумати, що вони можуть сказати і кому. Пропонуйте піти з ними, якщо вони вирішать повідомити про булінг. Найголовніше, нагадайте їм, що ви підтримуєте їх і хочете допомогти.
Якщо ваш друг досі не хоче повідомити про випадок, допоможіть йому/її у пошуку дорослого, якому він/вона довіряє та який може допомогти їм вирішити ситуацію. Пам’ятайте, що в певних ситуаціях наслідки кібербулінгу можуть бути небезпечними для життя.
Якщо нічого не робити, людині може здаватися, що всі налаштовані проти неї або що всім байдуже. Ваші слова підтримки можуть мати вирішальне значення.
Facebook/Instagram:
Ми знаємо, що поскаржитись на когось може бути важко. Але знущатися над кимось – це абсолютно неприйнятно.
Скарга на пост або повідомлення у Facebook чи Instagram може допомогти нам краще захистити вас на наших платформах. Знущання та домагання за своєю суттю є особистими, тому в багатьох випадках ми можемо дізнатися про таку поведінку лише від користувачів. Це дозволить нам виявити чи усунути випадки булінгу.
Повідомлення про випадки кібербулінгу в Instagram та Facebook завжди надсилаються анонімно, і ніхто ніколи не дізнається, що ви повідомили про таку поведінку.
Ви можете повідомити про когось, від кого постраждали ви особисто, або про кривдника, який цькує когось з ваших друзів. Для цього можна скористатися інструментами, доступними безпосередньо в додатку. Більше інформації про те, як повідомити про такі випадки, можна отримати в Довідковому центрі Instagram та в Довідковому центрі Facebook.
Ви також можете розповісти своєму другу про інструмент в Instagram під назвою «Обмежити», за допомогою якого ви можете захистити свій акаунт, при цьому нікого не блокуючи, оскільки деяким людям блокування може здаватися занадто жорстким заходом.
Twitter:
Ми запровадили новий інструмент скарг від свідків. Це означає, що ви можете робити скаргу від імені іншої людини. Тепер це можна зробити і в повідомленнях і приватної інформації, й інформації, за якою не можна визначити особу.
- Користування Інтернетом дає мені доступ до великої кількості інформації; але це також означає, що я відкритий до цькування.
Як можна зупинити кібербулінг, не відмовляючись від доступу до Інтернету?
ЮНІСЕФ:
Доступ до Інтернету дає так багато переваг. Однак, як і багато речей у житті, він також створює ризики, від яких потрібно захиститись.
Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, ви можете видалити певні програми або залишитись у режимі офлайн на деякий період, щоб дати собі час на відновлення. Але вихід з Інтернету не є довгостроковим рішенням. Ти не зробив/ла нічого поганого, то чому ти маєш опинятися в невигідному становищі? Таке рішення навіть може наводити кривдників на неправильну думку, заохочуючи їх неприйнятну поведінку.
Ми всі хочемо, щоб кібербулінг припинився. Саме тому настільки важливо повідомляти про такі випадки. Але для створення такого середовища в Інтернеті, якого ми хочемо, недостатньо лише закликати тих кривдників, які вже скоюють булінг, припиняти його. Ми маємо задуматися над тим, що ми поширюєте чи говоримо: чи не завдає це шкоди або страждань іншим людям. Ми маємо бути добрими до інших людей в Інтернеті та в реальному житті. Це стосується всіх нас!
Facebook/Instagram:
Для нас важливо, щоб Instagram та Facebook були безпечним та позитивним місцем для самовираження: людям буде комфортно ділитися чимось лише тоді, коли вони почуватимуться в безпеці. Але ми знаємо, що кібербулінг може перешкоджати цьому та створювати негативний досвід. Ось чому ми в Instagram та Facebook ведемо боротьбу з кібербулінгом.
Ми робимо це двома основними способами. По-перше, ми використовуємо технології, щоб людям не відчували і ставали свідками булінгу. Наприклад, люди можуть увімкнути налаштування, яке використовує технологію штучного інтелекту, щоб автоматично фільтрувати та приховувати коментарі, які засмучують або цькують користувачів.
По-друге, ми працюємо над заохоченням позитивної поведінки та взаємодії, надаючи людям інструменти для поліпшення їхнього досвіду користування Facebook та Instagram. Функція «Обмежити» – це інструмент, що надає вам можливість цільового захисту свого акаунту, але при цьому у вас залишається можливість слідкувати за кривдником.
Twitter:
Оскільки ідеями у Twitter діляться сотні мільйонів людей, не дивно, що ми не всі згодні між собою. Це одна з переваг, оскільки ми можемо навчитися шанувати розбіжності та інших учасників дискусій.
Але іноді, коли ви протягом певного часу когось слухали, ви, можливо, більше не хочете їх чути. Їх право висловлювати себе не означає, що ви зобов’язані їх слухати.
- Що я можу зробити, щоб моя особиста інформація не використовувалася для маніпуляцій або приниження мене в соціальних мережах?
ЮНІСЕФ:
Добре подумайте, перш ніж публікувати або ділитися будь-чим в Інтернеті – це може залишитися в Інтернеті назавжди і може бути пізніше використане вам на шкоду. Не вказуйте особисті дані, такі як ваша адреса, номер телефону чи назва/номер вашої школи.
Дізнайтеся про налаштування конфіденційності улюблених додатків у соціальних мережах. Ось декілька дій, які ви можете вжити у більшості з них:
Ви можете вирішити, хто може бачити ваш профіль, надсилати вам повідомлення або коментувати ваші публікації, скоригувавши налаштування конфіденційності вашого облікового запису.
Ви можете повідомляти про образливі коментарі, повідомлення та фотографії та вимагати їх видалення.
Окрім «видалення з друзів», ви можете повністю заблокувати окремих користувачів, щоб вони не могли бачити ваш профіль або надсилати вам повідомлення.
Ви також можете зробити так, щоб коментарі окремих користувачів бачили лише вони самі, не блокуючи їх повністю.
Ви можете видаляти публікації зі свого профілю або ховати їх від певних людей.
У більшості улюблених вами соціальних мереж люди не отримують сповіщення про те, що ви їх заблокували, обмежили або поскаржилися на них.
- Чи передбачено покарання за кібербулінг?
ЮНІСЕФ:
Більшість шкіл ставляться до булінгу серйозно і вживатимуть заходів проти цього. Якщо ви зазнаєте кібербулінгу з боку інших учнів, повідомте про це в своїй школі.
Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг та кібербулінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.
Закони, що забороняють булінг, особливо кібербулінг, є відносно новими і поки що прийняті не в усіх країнах. Ось чому багато країн для протидії кібербулінгу використовують інші відповідні закони, наприклад, законодавство проти домагань.
У країнах, які мають спеціальні закони проти кібербулінгу, поведінка в Інтернеті, яка навмисно викликає серйозні емоційні негаразди, розглядається як злочинна діяльність. У деяких із цих країн жертви кібербулінгу можуть шукати захисту, забороняти спілкування із визначеною особою та вимагати обмеження використання кривдником електронних пристроїв, за допомогою яких він/вона скоює кібербулінг. Таке обмеження може бути тимчасовим чи постійним.
Однак важливо пам’ятати, що покарання – це не завжди найефективніший спосіб змінити поведінку кривдників. Часто краще зосередитись на подоланні шкоди та налагодженні відносин.
Facebook/Instagram:
Ми у Facebook маємо низку Стандартів спільноти, а в Instagram – Настанови спільноти, і ми просимо наших користувачів дотримуватися їх. Якщо ми виявимо контент, який порушує ці правила, як, наприклад, у випадку булінгу чи домагань, ми його видалимо.
Якщо ви вважаєте, що контент видалено неправильно, ви можете оскаржити наші дії. В Instagram ви можете поскаржитися на контент або на видалення акаунту через наш Довідковий центр. У Facebook ви також можете зробити те саме у Довідковому центрі.
- Здається, що Інтернет-компанії не переймаються проблемою кібербулінгу та онлайн-домагань? Чи несуть вони відповідальність?
ЮНІСЕФ:
Інтернет-компанії все частіше звертають увагу на проблему кібербулінгу.
Багато з них запроваджують способи вирішення цієї проблеми та краще захищають своїх користувачів за допомогою нових інструментів, порад та можливостей повідомляти про порушення їхніх прав в Інтернеті.
Але очевидно, що потрібно робити ще більше. Багато молодих людей щодня зазнають кібербулінгу. Деякі стикаються з крайніми формами насильства в Інтернеті. Деякі в результаті цього скоїли самогубство.
Технологічні компанії несуть відповідальність за захист своїх користувачів, особливо дітей та молоді.
Притягувати їх до відповідальності, коли вони не дотримуються цих обов’язків – наше спільне завдання.
- Чи є в Інтернеті будь-які інструменти для боротьби з булінгом, якими можуть скористатися діти та молодь?
ЮНІСЕФ:
Кожна соціальна платформа пропонує різні інструменти, які дозволяють вам обмежити тих, хто може коментувати або переглядати ваші публікації чи хто може автоматично ставати вашим другом, а також повідомляти про випадки булінгу. Багато з них передбачають прості кроки для того, щоб заблокувати користувача, припинити отримувати сповіщень від нього/неї або поскаржитися на кібербулінг. Ми радимо вивчити ці інструменти.
Соціальні мережі також надають освітні інструменти та рекомендації дітям, батькам та вчителям, щоб дізнатися про ризики та способи залишатися в безпеці в Інтернеті.
Окрім того, важливу роль у захисту від кібербулінгу можете зіграти ви. Подумайте, де у вашій громаді трапляється кібербулінг, та про способи, якими ви можете допомогти постраждалим: голосніше про це говорити, закликати кривдників припинити кібербулінг, звертатися до дорослих, яким ви довіряєте, або підвищувати обізнаність про цю проблему. Навіть простий акт доброти може змінити дуже багато.
Якщо ви переживаєте за свою безпеку або за щось, що трапилося з вами в Інтернеті, терміново поговоріть з дорослим, якому ви довіряєте. Або завітайте на веб-сайт Child Helpline International (міжнародної гарячої лінії для допомоги дітям), щоб знайти допомогу у своїй країні. У багатьох країнах є спеціальна гаряча лінія, на яку можна зателефонувати безкоштовно та поговорити, не називаючи свого імені.
Facebook/Instagram:
Ми маємо низку інструментів, які допомагають захистити молодь.
Ви можете вирішити ігнорувати всі повідомлення від кривдника або скористатися нашою функцією «Обмежити» для вибіркового захисту вашого акаунту, причому кривдник про це не дізнається.
Ви можете модерувати коментарі до своїх публікацій.
Ви можете змінити свої налаштування, щоб вам могли надсилати повідомлення лише ті користувачі, за якими ви стежите.
А в Instagram ми надсилаємо вам сповіщення, коли ви збираєтесь опублікувати щось, що може «перетнути межу», та закликаємо вас ще раз подумати, чи варто це публікувати.
Для отримання додаткових порад про те, як захистити себе та інших від кібербулінгу, ознайомтеся з нашими ресурсами у Facebook чи Instagram.
Twitter:
Якщо користувачі в Twitter починають вас дратувати або ображати, ми маємо інструменти, які можуть вам допомогти. Ось перелік таких інструментів з інструкціями щодо їх налаштування. Ці та інші поради наводяться в нашому посібнику «Навчати та навчатися з Twitter»:
«Вимкнути сповіщення» – видалити твіти від певного акаунта з вашої стрічки, при цьому не припиняючи стежити за цим акаунтом та не блокуючи його.
«Заблокувати» – обмежити конкретні акаунти, щоб вони не могли контактувати з вами, бачити твіти та слідкувати за вами.
«Поскаржитися» – подати скаргу про образливу поведінку.
