Категорія: Бібліотека (Page 4 of 10)
Пилип Степанович Орлик (1672-1742) – військовий і політичний діяч, дипломат, гетьман України в еміграції, сподвижник І. Мазепи і продовжувач його справи у боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини.
Пилип Орлик видавав поетичні книжки, цікавився філософією і літературою, залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаруш подорожній».
У 1710 році Пилип Орлик склав « Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького » – документ, який назвали Конституція Пилипа Орлика. Цей документ вважають першою Українською Конституцією, а також однією з перших конституцій у Європі. Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у Швеції. 
Він до самої смерті відстоював ідею незалежності України.
До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.
Пилип Орлик став символом нескореності й боротьби за волю свого народу. Навряд чи національна справа мала такого освіченого, талановитого й вірного її представника, як Пилип Орлик. Діяльність гетьмана, безперечно, становить одну з найважливіших сторінок державної та військової історії України.
12 жовтня 2022 року відбулася передача підручників у тимчасове користування до 31 травня 2025 року з відділу освіти, молоді та спорту Корсунь-Шевченківської міської ради у Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради».
Сьогодні, 30 вересня відзначаємо Всеукраїнський день бібліотек.
Бібліотека – справжня скарбниця знань – багатство кожної держави.
Наше історичне минуле, культурна спадщина світової цивілізації зосереджена в бібліотечних сховищах. За своїм природним призначенням бібліотеки є потужним чинником інтелектуального, духовного і естетичного збагачення кожної нації. Навіть у час інформаційних технологій саме паперові книги залишаються чимось особливим. Адже жодні гаджети не замінять шерхоту та аромату сторінок.
Бажаємо Вам, шановні працівники бібліотек, а також читачам, усім, хто любить і шанує книгу, доброго здоров’я, щасливих відкриттів непрочитаних сторінок і творчих успіхів для блага Української держави, МИРУ Вам!
Національне відродження в сфері державотворчій,
історико -філософській, культурній, емоційній
неможливе без окреслення історичних традицій.
Загребельний П.
Історичні романи українських авторів є художньою ілюстрацією вітчизняної історії від сивої давнини до наших днів та представляють широке полотно боротьби за утвердження державності й усвідомлення самоідентичності нашого народу (крім того, в часи тоталітарного режиму слугували своєрідним підручником патріотизму). Щоб історія не розвивалась по колу, нам потрібно пам’ятати її уроки і робити з них висновки. Ідентичність нації – її цивілізаційний бренд, соціокультурна ніша країни, визначальна засада зовнішньої та внутрішньої політики держави.
Тож вивчаймо та пам’ятаймо свою минувшину. Без мови, культури, пам’яті, історії немає майбутнього у жодної держави.
Всю представлену літературу можливо брати додому
Друзі! Пропонуємо Вам ознайомитися з книгами, які стали класикою української літератури, а у 2022 році святкують свої ювілеї!
Довголіття книги залежить від її читачів. У кожної книги свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Це книги, які читають і перечитують. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі…
Тож давайте разом пригадаємо та перечитаємо шедеври світової та української літератури, які в наступному року святкують свій черговий ювілей. Вони цього варті!
Наша нація споконвіку славиться творчістю та вмінням римувати. Саме у скрутні часи з’явилися чи не найвідоміші твори українських класиків. Сучасні українці теж вдаються до віршування та акумулюють свій біль і горе від війни у римовані рядки, які вже називають Поезією Вільних – воєнною лірикою українства 21-го століття.
Збирати вірші про війну взялося Міністерство культури та інформаційної політики України, створивши сайт Поезія Вільних, куди можна надсилати свої поезії. Організатор ініціативи вважають, що саме вірші воєнного часу розповідатимуть нашу історію наступним поколінням. Кожен вірш, кожен рядок, кожне слово – це вже частина Української історії. Після нашої перемоги, майбутні покоління мають пам’ятати крізь що ми пройшли та надихнутись відвагою та героїчною боротьбою. Війна закінчиться, а поезія – ні!
Великдень – найбільше православне свято, яке символізує торжество віри, перемогу над гріхом та смертю, початок нового життя. Цей день має багаті традиції і символи.
З Великоднем пов’язана значна кількість народних повір’їв, прикмет і обрядів. Одна із таких традицій – це фарбування яєць.
Складно уявити світле свято Великодня без його головного символу – писанки. Звичай розмальовувати яйця різними химерними малюнками існує у багатьох країнах, але в Україні це мистецтво дістало широкого розмаїття технік й навіть стало частиною культурного коду нашої нації.
Найдавніші знайдені в Україні яйця були виготовлені з глини й датувались приблизно ХІІ – ХІІІ століттями. Ці перші писанки відшукали під час археологічних розкопок у Крилосі та у Жидачеві. Усередині артефактів були чарівні візерунки – змійкоподібні знаки та витиснуті образи рослин. Наші предки вірили, що у яйці є душа, тож клали у нього маленьку кульку-камінчик, яка її уособлювала.
Яйце – давній символ, який існував ще задовго до християнства. Якщо вірити міфам, то весь світ народився з яйця. Окрім того, яйце – це символ сонця, родючості та життя.
