5 жовтня 2019 року, серед студентів І-го курсу відбулись змагання з легкої атлетки.
Протягом дня студенти змагалися в бігу на 100, 200, 400 та 800 м, стрибках у довжину, штовханні ядра та естафеті 4х100 м.
Переможці:
І місце – 15 група;
ІІ місце – 12 група;
ІІІ місце – 13 група
В рамках проекту «Мандрівний Черкаський книжковий фестиваль» відбулися майстер-класи від книжкових майстрів Юки Красюк – культурної діячки, експерта «Книжки року», сертифікованого міжнародного тренера, літературного агента, редактора та Олександра Красюка – українського культуролога, письменника, перекладача, редактора та ідеолога різноманітних видань. Тренінг реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Студенти другого курсу напередодні Всеукраїнського дня бібліотек завітали до Корсунь-Шевченківської районної ЦРБ, яка в рамках «Тижня відкритих дверей», провела цикл заходів, направлених на те, щоб привернути увагу усіх верств населення до її величності Книги. Це і семінар для бібліотекарів району на тему «Бібліотека і громада: спільна праця – спільне майбутнє», це й квест «Вулиця Шевченка: східні-західні ворота міста» з використанням краєзнавчої літератури, це й пропаганда книг військово-патріотичної тематики під час заходу з нагоди Дня партизанської слави в Україні. Підсумували тиждень заходом «Життя книг на екрані», студентам коледжу була презентована однойменна виставка з представленими книгами, за якими у різні часи створили кінострічки. Розмова йшла про переваги книг над фільмами, а іноді й навпаки. Зустріч завершилась презентацією книги Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова «Позивний «Бандерас» з подальшим переглядом військової кінодрами, знятої на основі твору: справжній військовий бойовик, чи не найперший в Україні, заснований на реальних подіях.
Щороку у вересні відзначається Міжнародний день студентського спорту. Цей день покликаний привернути увагу та підвищити значущість спорту в навчальних закладах та залучити до своїх лав прихильників здорового способу життя, сприяти його популяризації і розвитку. Рухомий спосіб життя, фізична культура і спорт є надійним джерелом доброго настрою і оптимізму, здоров’я і довголіття.
16 вересня 2019 року наш коледж у своїй дружній родині святкував Міжнародний день студентського спорту. На нашому святі були присутні гості з республіки Польща – танцювальний колектив міста-побратима Хойніце, керівники Яцек Чапєвський та Анна Людвіцька.
Для коледжу проведення такого спортивного свята вже стало традицією, щороку свої спортивні вміння та фізичний гарт демонструють завзяті учасники – студенти різних груп та їх курсові керівники.
Учасники продемонстрували свої вміння у змаганнях з перетягуванні канату, зі штовхання гирі, із гімнастичних справ, у стрибках через скакалку, зі згинання розгинання рук в упорі лежачи. А першим конкурсом серед академгруп був комплекс гімнастичних вправ з танцювальними елементами.
Переможців спортивних змагань було нагороджено дипломами.
Не так давно наша обласна газета «Нова доба» започаткувала колонку спілкування: «Яка новина вразила вас минулого тижня?». Чесно кажучи, враження більшості опитаних досить буденні, інколи й нецікаві. І ось в одному з останніх номерів молода жінка поділилася приємним враженням від кількох прочитаних книг сучасних авторів. Зізнаюсь, відчула в незнайомій людині друга по захопленнях. Саме тому й вирішила викласти враження від власного недавнього відкриття у світі Її Величності Книги. Здається, однодумців залишається не так і багато, але вважаю, що треба все ж поділитися і власними думками.
Йдеться про Бруно Шульца і його книгу «Цинамонові криниці та всі інші оповідання» в перекладі відомого українського письменника Юрія Андруховича.
Передусім – кілька слів про самого Бруно Шульца, людину надзвичайно талановиту й неординарну. Його називають письменником світової слави, був час, коли наприкінці минулого століття Польща і Австрія сперечались, якій країні він належить.
Бруно Шульц народився у містечку Дрогобичі (тоді – територія Польщі) 1892 року в єврейській родині. Навчався в міській гімназії, потім у Львівській політехніці та Віденській академії мистецтв, стажувався в Парижі й Варшаві. Повернувшись додому, працював учителем малювання в Дрогобицькій чоловічий гімназії (1924 – 1941 рр.), проте час від часу бував у Варшаві та Відні.
Його дебютом у літературі стала збірка оповідань «Цинамонові крамниці», яку можна вважати автобіографічною. Вона сенсаційно ввірвалась у коло кращих зразків літератури того часу. На Шульца звернули увагу, його скрізь вітали, про нього заговорили. Оповідання Бруно радо друкували на сторінках тогочасних часописів.
У 1937 році вийшла книга «Санаторій під Клепсидрою», яка теж мала великий успіх, але, на жаль, тоді ж і завершився період творчих планів і надій Бруно Шульца.
У 1939 році розпочалася Друга світова війна. У Дрогобич увійшли радянські війська, хоч невдовзі залишили місто. Вже від приходу совєтських властей Шульц зазнає постійних утисків, згодом і арешту за використання в замовленій картині жовтих і блакитних фарб.
За німецької окупації він перебуває в єврейському гетто, а восени 1942 року гине від кулі есесівського офіцера. Гине просто так, потрапивши перед очі есесівцю на одній з доріжок міського парку. Бруно на той час було рівно 50 років..
Як уже було сказано вище, посмертна слава письменника й художника спричинилася до суперечки кількох країн за право називати його «своїм». ЮНЕСКО проголосила 1992 рік роком Бруно Шульца, тому його твори знову стали дуже популярними серед читачів. Писав він польською мовою, до перекладу на українську мову (найповнішого) Юрія Андруховича ще четверо українських перекладачів працювали над спадщиною письменника.
У чому ж виявляється неймовірний талант Бруно Шульца?
Насамперед, як мені здається, в цілковитий оригінальності стилю. Його проза легка й заворожуюча, проте по-своєму «поглинаюча», надзвичайно багата метафорами, синонімікою й несподівано-фантастичними описами буденного. Вона проймає уяву й огортає тебе, змушує повертатись і перечитувати окремі рядки. У його оповіданнях немає діалогів, проте постійно відчуття присутності оповідача. Тому прозу Шульца називають міфічною або міфологічною. Він, до речі, й сам говорив про міфічність своїх розповідей, присвячених дитячим рокам.
Проте не слід розраховувати на «легке чтиво». Ці твори – не для розваг, скоріше для роздумів і відчуття. Мимоволі сам по собі проймаєшся заворожуючим плином розповіді Шульца і майже забуваєш про реальність.
…Ближче до огорожі трав’яний кожух підноситься випуклим горбом-пагорком – так, ніби сад повернувся вві сні на другий бік і його міцні селянські барки вдихають спокій землі. На цих запліччях саду неохайно, баб’яче буяння серпня розрослося глухими западинами велетнів-лопухів, розпаніло волохатим листяним шматтям, вибуялим язиччям м’ясистої зелені. («Цинамонові крамниці»)
Не дивно, що у деяких європейських країнах вчені-славісти навіть створили школи по дослідженню мови творів Бруно Шульца.
Він надзвичайно любив своє рідне містечко Дрогобич, описував його в своїх оповіданнях, називав колискою дитинства і юності. На жаль, могили Бруно Шульца в Дрогобичі немає: умови гетто не дали змоги рідним поховати його. На початку 2000-х років у міському музеї за клопотання й підтримки єврейської громади створено три меморіальні кімнати Шульца: в першій – розповідь про його життя і творчість, друга відтворює обстановку робочої кімнати майстра (за спогадами друзів), а третя містить малюнки і гравюри, фрагменти розпису стін синагоги – все, що збереглося від творчого доробку Шульца-художника. Існує припущення, що він, відчуваючи небезпеку під час перебування в гетто, передав комусь із друзів свій доробок, проте доля його повної спадщини невідома. На початку 90-х років, до речі без дозволу, частина розписів була вивезена до Ізраїлю, де експонується в одному з музеїв.
Ось таким він був, незвичайним і талановитим, Бруно Шульц, народжений в українському Дрогобичі, єврей за національністю, він належить людству, тим, хто цінує красне письменство й знаходить у читанні відраду для душі. Заслуговує на увагу ще й той факт, що творчий доробок письменника аж надто скромний, проте сила його таланту вражає.
Нам належить знати це ім’я, адже Бруно Шульц народився, жив і знайшов свій вічний спочинок в Україні.
З 19 по 21 червня 2019 року кафедрою дошкільної освіти КЗ « Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР спільно з Міністерством освіти і науки України, The LEGO Foundation (Королівство Данія) , Інститутом модернізації змісту освіти, Інститутом психології НАУП України ім. Г. С. Костюка , ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», Українською академією дитинства, департаментом освіти і науки Запорізької ОДА проведено Всеукраїнський проблемний науково-практичний семінар «Світ дитинства» ( за формою проведення – «Літня школа для дорослих 2019» – педагогічний квест).
У семінарі взяла участь і одержала сертифікат вихователь гуртожитку №1 Корсунь – Шевченківського педколеджу ім. Т. Г. Шевченка Черкаської обласної ради – Караван Оксана Сергіївна.
Слухачі семінару обговорили питання:
Останній дзвінок пролунав для студентів Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу імені Тараса Шевченка. З нагоди цієї події в місті організували масову ходу та урочистості у районному Будинку культури, під час яких студенти отримали грамоти і нагороди.
Останній дзвінок – хвилююча подія і для студентів, і для батьків та викладачів. Зі слів директора педагогічного коледжу для них свято останнього дзвоника це і радість і сум водночас. Адже за 4 роки навчання вони впевненими кроками вели студентів у самостійне життя і вже встигли звикнути до них.
Рік за роком педагогічний коледж випускає вчителів початкових класів, професіоналів своєї справи. Та студенти цього навчального закладу не лише навчаються. Шлях до диплому – це 4 роки сумлінного навчання. Але, крім навчання, увесь цей час студенти розвиваються всебічно, здобувають призові місця на різних конкурсах та змаганнях. За грунтовні знання, за розуміння, і підтримку студенти вдячні викладачам та своїй Alma Mater.
Інформація взята з ТРК Ільдана
Вітаємо
студентку 43 групи
Деміденко Ірину
за перемогу у регіональному конкурсі “Кращий студент року – 2019”
серед ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації,
який відбувся 22 травня у Золотоніському коледжі ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного універстету,
24 квітня в Комунальному навчальному закладі “Корсунь-Шевченківський педагогічний коледж ім. Т. Г. Швченка Черкаської обласної ради” в актовій залі стартував Форум громадських ініціатив. На ньому обговорювались питання синергії зусиль влади, бізнесу та громад для створення кращих умов для розвитку територіальних громад.
Захід відкрили гімном України, після чого до привітального слова приєдналися директор ТОВ “Урожай” Олександр Анатолійович Воскобойнік та директор ТОВ “АгроРось” Петро Петрович Євич. Опісля завідуюча кафедри суспільного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України Лілія Василівна Гонюкова презентувала перспективи розвитку реформ децентралізації в Україні та основні проблеми, які можуть виникнути під час утворення об’єднаних територіальних громад.
Директор коледжу Людмила Миколаївна Семененко зосередила увагу учасників Форуму щодо питань освітньої діяльності коледжів, технікумів на сучасному етапі, збереження відтоку молоді за кордон та необхідності щонайскорішого прийняття Закону України «Про фахову передвищу освіту».
Як зазначила Ірина Ванникова, нинішній форум є початком циклу таких зустрічей, спрямованих на об`єднання спільних зусиль задля успішного розвитку територіальних громад та на об`єднання суспільства загалом.
Навчально-методичний кабінет
