З цих слів розпочалась зустріч випускників Корсунь-Шевченківського педагогічного училища ім. Т.Г.Шевченка, спеціальності Початкового навчання з додатковою кваліфікацією вчитель інформатики в початкових класах, яка відбулася 10.06.2023 року. Так, так, училища, тому що у 2013 році, коли випускники одержали дипломи, заклад мав ще таку назву.
Випускники зібрались, щоб знову зайти у свою альма-матер, яка 4 роки давала «поживу для роздуму», виховувала, розвивала, створювала умови для здобуття освіти, де вони набували найпотрібнішу у світі професію – професію ВЧИТЕЛЯ.
Після закінчення школи, перед кожним із них постали запитання: «Що далі?», «Як себе зреалізувати?», «Як не помилитися у виборі життєвого шляху?». Дехто намагався втілити амбіції своїх батьків, дехто вступав до училища лише тому, що це було престижно. Вони, будучи ще юними школярами, робили малесенькі кроки на шляху до своєї великої мрії.
Кожен період життя дарує багато цікавих та прекрасних моментів. Проте найтепліші спогади повертають до років навчання в нашому училищі.
Сьогодні, оглядаючись назад, всі вони із впевненістю говорять, що не помилилися і жодного разу не пошкодували про обраний шлях. Кожен з них після закінчення училища пішов своєю стежиною, здобувши вищу освіту, але всі говорять, що наш заклад став для них другою домівкою, такою рідною і близькою, що хочеться повертатися сюди знову і знову.
Для мене, як керівника академічної групи, приємно було чути: «Ми приїхали до вас, як діти до рідного батька». Це висока оцінка моєї багаторічної праці.
Всі студенти групи стали друзями, з якими спілкуються й досі та хотіли б спілкуватися та підтримувати стосунки й надалі. При зустрічі панувала затишна сімейна атмосфера, доброзичливе спілкування, ніби у великій дружній родині, у якій завжди намагаються допомогти, підтримати.
Зі спогадів випускників я чув таке: «Переступивши поріг навчального закладу, ми неодноразово чули від наставників цитату: «Можна підвести коня до водопою, та не можна змусити його пити воду». А ви, викладачі нас надихали та стимулювали до нових звершень, що хотілось самому «пити ту воду», ви вчили цінувати кожну мить. Навчання в училищі подарувало нам безліч вражень, нових знайомств, дозволило нам пліч-о-пліч співпрацювати з неймовірними людьми, на яких хочеться рівнятися. Великий обсяг інформації, здавалося б непідйомної, на перший погляд, на практиці засвоювався на одному подиху. Завдяки педагогічній майстерності викладачів, їх вмінню донести інформацію до слухачів, ми отримали максимум від навчання. Ви змогли з нас виховати особистостей, які сьогодні чесно трудяться в різних галузях України та зарубіжжя. Ми щиро вдячні кожному викладачеві, всім працівникам закладу, які трудились для нас, студентів».
«Коли згадую навчання в училищі, то на обличчі з`являється посмішка та на душі стає тепло. Тут я зустріла справжніх друзів, брала уроки у найкращих викладачів, здобула якісну освіту, пережила приємні миті: як навчальні, так і життєві. І головне, я зрозуміла точно, в якому напрямку повинна рухатись далі. Передайте теперішнім студентам, що ми бажаємо насолоджуватись і цінувати роки, проведені в коледжі, а викладачам натхнення та вдячних студентів!!!” – з виступу випускниці Світлани Марусенко.
Приємно чути слова вдячності за працю педагогів, адміністрації та всіх, хто створює блага для наших студентів: Олега Ворони, Анни Кононенко, Юрія Полякова, Юлії Мелешко, Руслани Науменко, Дмитра Піскового, Надії Романюк, Анни Задорожної, Ярослава Хандуся, Ярослава та Владислава Плодистих. За душу брали слова випускників з 10-річним стажем про те, що вони з нетерпінням чекали зустрічі з нами та зі своїми одногрупниками, з якими 4 роки ділили горе і радість, щасливі моменти та невдачі. Все це вже позаду. Але вони з гордістю згадували, що здобували освіту в Корсунь-Шевченківському педагогічному училищі ім. Т.Г. Шевченка.
Сьогодні вони всі вже досягли поставлених цілей: мають роботу, чудові сім’ї, але не зупиняються на досягнутому, продовжують долати перешкоди і йти вперед, набуваючи досвіду, удосконалюючись, розв’язуючи різні завдання кожен у своїй галузі.
Кажуть, що пам’ять одна з найдивовижніших можливостей, якою наділена людина, адже саме спогади можуть перенести людину в той період, який називається «студентські роки».
Спілкуючись з випускниками, я чув слова шани й подяки за корисні лекції та семінари, за високу професійність у викладанні весь педагогічний склад коледжу, на чолі із директором, кандидатом філософських наук Семененко Людмилою Миколаївною.
Керівник 42 академічної групи випуску 2013 року В.П. Березівський.
Традиційно, як колись, були зроблені світлини біля теж традиційних місць на території коледжу та у рідному місті юності.
