Категорія: Новини (Page 3 of 21)
Наша нація споконвіку славиться творчістю та вмінням римувати. Саме у скрутні часи з’явилися чи не найвідоміші твори українських класиків. Сучасні українці теж вдаються до віршування та акумулюють свій біль і горе від війни у римовані рядки, які вже називають Поезією Вільних – воєнною лірикою українства 21-го століття.
Збирати вірші про війну взялося Міністерство культури та інформаційної політики України, створивши сайт Поезія Вільних, куди можна надсилати свої поезії. Організатор ініціативи вважають, що саме вірші воєнного часу розповідатимуть нашу історію наступним поколінням. Кожен вірш, кожен рядок, кожне слово – це вже частина Української історії. Після нашої перемоги, майбутні покоління мають пам’ятати крізь що ми пройшли та надихнутись відвагою та героїчною боротьбою. Війна закінчиться, а поезія – ні!
Міжнародна Організація Праці (МОП)
Цього року 29 квітня (остання п’ятниця квітня) є міжнародним днем охорони праці. Україна є членом спеціалізованої установи Організації Об’єднаних націй (ООН) – Міжнародної Організації Праці (МОП)
МОП була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У XXI столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.
Статут МОП базується на 2-х основних принципах — універсальності та тристороннього представництва. Універсальність означає, перш за все, можливість вступу до Організації будь-якої держави, яка погоджується виконувати зобов’язання відповідно до Статуту. Якщо цей принцип є характерним для більшості міжнародних організацій, то принцип тристороннього представництва є особливістю лише МОП. Ця Організація є єдиною у системі ООН, в якій представники роботодавців і працівників — соціальні партнери мають однакове з представниками уряду право голосу у формуванні її політики та програм діяльності. МОП приймає різні конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародні стандарти у сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення, безпеки праці й охорони здоров’я.
За часів своєї діяльності МОП ухвалила 190 конвенцій (міжнародні угоди, які підлягають ратифікації державами-членами Організації) і 206 рекомендацій. Україною ратифіковані 71 конвенція МОП, серед яких 8 фундаментальних конвенцій, 4 керівні (пріоритетні) конвенції та 59 технічних. МОП активно працює в Україні з початку 1990-х років. МОП вже здійснила проекти пов’язані з аналізом стану соціальної політики (спільно з ПРООН і Світовим банком), кризового стану ринку праці в Україні (1995 рік), розвитком соціального партнерства. Протягом усього часу МОП надавала і продовжує надавати допомогу Урядові в експертній оцінці законопроектів, ознайомленні урядовців, представників профспілок і роботодавців з міжнародними стандартами статистики праці та її національною систематизацією.
Сьогодні МОП спільно з міжнародними донорами, іншими агенціями та установами ООН впроваджує в Україні важливі проекти, які пов’язані з сприянням зайнятості, реформою сфери соціального захисту, управлінням інституціями ринку праці, реформою трудового законодавства та сприянням колективно-договірному регулюванню трудових відносин.
Адреса Представництва МОП в Україні: Київ. вул. Еспланадна 8/10, 19 поверх, офіс 1908–1909
Великдень – найбільше православне свято, яке символізує торжество віри, перемогу над гріхом та смертю, початок нового життя. Цей день має багаті традиції і символи.
З Великоднем пов’язана значна кількість народних повір’їв, прикмет і обрядів. Одна із таких традицій – це фарбування яєць.
Складно уявити світле свято Великодня без його головного символу – писанки. Звичай розмальовувати яйця різними химерними малюнками існує у багатьох країнах, але в Україні це мистецтво дістало широкого розмаїття технік й навіть стало частиною культурного коду нашої нації.
Найдавніші знайдені в Україні яйця були виготовлені з глини й датувались приблизно ХІІ – ХІІІ століттями. Ці перші писанки відшукали під час археологічних розкопок у Крилосі та у Жидачеві. Усередині артефактів були чарівні візерунки – змійкоподібні знаки та витиснуті образи рослин. Наші предки вірили, що у яйці є душа, тож клали у нього маленьку кульку-камінчик, яка її уособлювала.
Яйце – давній символ, який існував ще задовго до християнства. Якщо вірити міфам, то весь світ народився з яйця. Окрім того, яйце – це символ сонця, родючості та життя.
«Історичні пісні та думи»
Історичні пісні відтворюють найголовнішу рису народних героїв – готовність іти на самопожертву заради громадянського добра.
Національний епос є історичним свідченням зрілості нації, її здатності відчувати власне значення у всесвітній історії,тому кожна нація в добу свого становлення створювала героїчний епос.
У найтяжчі для нашого народу часи пісня не сходила з уст людей. У піснях відбилися і жаль за загиблими у боротьбі за незалежність,і туга полонених за рідною землею,і радість перемог над поневолювачами… Багато чого ще можна перерахувати,адже тематика української народної творчості надзвичайно розмаїта. Саме в усній народній творчості лежать витоки українського героїчного епосу. До нього належать думи,історичні пісні,балади та билини,що виникли приблизно в середині 15 ст. в умовах розгортання боротьби проти татаро-турецьких,а потім і польсько-шляхетських загарбників. Хоча вони багато в чому схожі (особливо за змістом, тематикою, деякими елементами поетики та художнього вислову), все ж кожен з цих жанрів має і свої особливості. Наші предки створили таку кількість творів,якою не може похвалитися жодна інша нація. І в даний час пісня надзвичайно актуальна, вона піднімає бойовий дух, дає надію, та віру.
