Сторінка 52 з 63

День Захисника України

15 жовтня 2019 р. в коледжі відбувся конкурс української патріотичної пісні «Червона калина», присвячений Дню Захисника України та Дню українського козацтва. Конкурс проводився з метою популяризації творів громадянського і національно-патріотичного звучання, творів, які оспівують славетні подвиги українського народу, виховують у студентів  патріотичну свідомість, любов до рідного краю, його історичного минулого. Учасниками конкурсу стали студенти перших-четвертих курсів.  Зі сцени лунали пісні про Україну, про любов до рідної землі, до родини, до Батьківщини, твори, пов’язані з героїчною історією українського народу. Кожен з виконавців вразив глядачів продуманим вибором репертуару, майстерністю виконання. Почесним гостем заходу став  Томіленко Є.О., учасник АТО, фахівець з цивільного захисту коледжу.

Учасників конкурсу привітав народний самодіяльний вокальний ансамбль «Вербиченька» (керівник Тарасенко Є.А.).

Переможцями конкурсу стали:

студентка 41 групи Черкас Анастасія – І місце;

студент 12 групи Касяненко Антон – ІІ місце;

студентка 21 групи Хіміченко Каріна – ІІІ місце;

студентка 33 гупи Єрмоличева Ірина –ІІІ місце;

дует у складі Вовк Анни та Корчовної Лізи – І місце;

дует у складі Поковби Інни та Лісовської Олени – І місце;

дует у складі Вовк Анни та Шост Тетяни – ІІ місце;

вокальний ансамбль «Гармонія» – І місце.

Вітаємо переможців конкурсу! Віримо, що пісня може об’єднати сотні сердець і зробити світ кращим!

Презентація книг

15 жовтня 2019 року  в читальному залі  коледжу відбулася творча зустріч з інженером, доктором філософії,  кандидатом економічних наук, членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, уродженцем Корсунщини Борисом Йосиповичем Кириченком та вченим-агрономом, директором ТОВ «АгроРось» Петром Петровичем Євичем.

На початку зустрічі директорка коледжу Л.М Семененко познайомила всіх присутніх із життєвим та творчим шляхом Б.Й. Кириченка, з його літературною спадщиною та із поціновувачем літератури, меценатом, членом наглядової ради закладу П.П. Євичем.

Борис Йосипович презентував дві книги трилогії «Мій час». У першій книзі він проводив аналіз розвитку економіки України радянського та сучасного періодів, визначив причини падіння економічних показників та соціальних стандартів життя населення. Окрему увагу приділив проблематиці національного політичного лідерства.

У другій книзі  захоплюючою є автобіографічна сповідь про матір Тетяну Матвіївну, випускницю Корсунь-Шевченківського педагогічного технікуму 1936 р. Окремим розділом книги  є нарис про родину Євичів, вчительську долю матері Петра Петровича  Антоніни Григорівни, яка й сьогодні є мудрим наставником і берегинею сімейної історії. По сучасному звучить авторське послання майбутнім педагогам: «У Європу вчитель має йти першим».

Під час зустрічі Петро Петрович Євич висловив сподівання, що студенти педколеджу врахують всі настанови видатного письменника й впроваджуватимуть їх у свою педагогічну діяльність.

Презентація закінчилась побажанням Борису Йосиповичу й надалі збирати цікаві дослідження, ділитися своїми міркуваннями зі студентами та учнівською молоддю.

Творча зустріч

11 жовтня 2019 р. студенти Комунального вищого навчального закладу “Корсунь-Шевченківський педагогічний коледж ім.т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради”  разом з викладачем історії Н.В. Галич взяли участь у творчій зустрічі з сучасними українськими письменниками та книговидавцями Дмитром і Віталієм Капрановими. У цікавій творчій манері брати Капранови презентували присутнім свої книги: “Історія незалежності України”, “Майдан. Таємні файли”, “Веселих свят”, “Паперові солдати”. Зустріч пройшла у формі творчого діалогу, до якого долучилися всі присутні в залі. Дякуємо центральній районній бібліотеці за організацію спілкування з братами Капрановими.

Учителі, які готують майбутніх колег

 Статтю взято з газети “Голос України”  2019.
Учителі, які готують майбутніх колег

Угорі студенти Богдан Нечаєв, Аня Вовк, викладач Леся Омелянчук, студент Ілля Скрипничук, директор Людмила Семененко, викладачі Тетяна Шевчун, Євген Томіленко, Світлана Чечель.

Сидять: Ольга Гоголюк, Світлана Дремлюк, Наталія Галич.

За майже сторічну історію закладу здобули дипломи приблизно 30 тисяч учителів початкової школи, технічної й обслуговуючої праці.

У Корсунь-Шевченківському педагогічному коледжі імені Тараса Шевченка навчаються 488 студентів.

Серед випускників коледжу — науковці, керівники навчальних закладів, відомі педагоги. Майже третина нинішніх педагогічних кадрів коледжу — його ж вихованці. Як директор Людмила Семененко, кандидат філософських наук, і Наталія Галич, кандидат історичних наук, завідувачка навчально-методичної лабораторії.

У день професійного свята оберемки квітів дістануться Світлані Дремлюк, ветерану коледжу, педагогу з більш як 30-річним стажем. Світлана Павлівна викладала українську та англійську мови, завідувала навчально-методичною лабораторією, але й нині чи не щодня приходить до коледжу. Разом зі студентами мудра наставниця постійно готує для місцевого радіо передачу «Студентський вісник», свій авторський цикл «Поговоримо про виховання дітей» та матеріали про ветеранів коледжу.

Із особливим почуттям вдячності й глибокої поваги відгукується про Світлану Павлівну викладач біології Ольга Гоголюк.

Для Наталії Галич Світлана Дремлюк — взірець вимогливості й добросердечності.

Ветеран педагогічної ниви не припиняє повторювати студентам, що майбутньому вчителю треба мати глибокі знання і вміти передавати їх. «А ще молодшим колегам і студентам раджу: не зупиняйтесь, збагачуйтесь знаннями щодня, все життя. Учитель припиняє бути вчителем, коли припиняє вчитись».

Ці уроки добре засвоїла викладач англійської мови Тетяна Шевчун:

— По професійні поради звертаюся до старших наставників Світлани Дремлюк, Катерини Сизоненко, Тетяни Березівської. Це цілі криниці вчительської мудрості! Своїх студентів спрямовуємо на здобуття глибоких знань, оволодіння методикою викладання, формуємо патріотизм, національну гідність, порядність і людяність, за які, по суті, й цінують учителя.

Цього року Тетяна Шевчун випустила «свою» групу з 27 осіб. 16 із них одержали дипломи з відзнакою, а 26 вступили на навчання до університетів.

Колегу підтримує викладач педагогіки, випускниця коледжу Світлана Чечель:

— Завжди буду вдячна Світлані Дремлюк та Вірі Іщенко за їхні настанови й поради все життя розвиватися. Своїм студентам повторюю: без любові до дітей, розуміння їхньої психології, молодих душевних емоцій вчитель не відбудеться. Найбільша нагорода, коли в коледж телефонують із котроїсь зі шкіл й сердечно дякують.

У підготовку фахових вчителів нової української школи віднедавна робить внесок і Євген Томіленко, випускник коледжу, нині фахівець із цивільного захисту, історик за фахом, який 27 років віддав службі у Збройних Силах України і пройшов горнило АТО.

— Усе життя пам’ятатиму уроки життя від моїх колишніх педагогів Віри Іщенко, яка підкорювала добротою і фундаментальними знаннями; Світлани Дремлюк, котра вимагала знань, Олександра Магери, який мудро і винахідливо займав увесь вільний час хлопців… Тепер настала моя черга ділитись життєвим досвідом. Тому часто розмовляю з юнаками і дівчатами про любов до рідного краю. Раджу не кидати погляди за кордон, а працювати вдома.

Узагальнює погляди на педагога, який навчає майбутніх вчителів, директор коледжу Людмила Семененко:

— Вимоги до освіти з розвитком суспільства зростають, а ми прагнемо не тільки встигати, а й випереджати їх, готуючи фахових вчителів, які були б здатні працювати на сучасному рівні. Коледж дає не лише ґрунтовні знання, а й гідний загальний розвиток. Кожен студент індивідуально залучений до занять спортом, образотворчим мистецтвом, співом чи хореографією — в чому свій талант відчуває, щоб згодом у школі вести гуртки, розвивати здібності й таланти дітей. У коледжі концентруються найталановитіші, найкреативніші й творчі педагогічні кадри.

Людмила Моренко

 

Королева спорту

5 жовтня 2019 року, серед студентів І-го курсу відбулись змагання з легкої атлетки.

Протягом дня студенти змагалися в бігу на 100, 200, 400 та 800 м, стрибках у довжину, штовханні ядра та естафеті 4х100 м.

Переможці:

І місце – 15 група;

ІІ місце – 12 група;

ІІІ місце – 13 група

 

 

Творча зустріч

В рамках проекту «Мандрівний Черкаський книжковий фестиваль» відбулися майстер-класи від книжкових майстрів Юки Красюк – культурної діячки, експерта «Книжки року», сертифікованого міжнародного тренера, літературного агента, редактора та Олександра Красюка –  українського культуролога, письменника, перекладача, редактора та ідеолога різноманітних видань. Тренінг реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

До Всеукраїнського дня бібліотек

Студенти другого курсу напередодні Всеукраїнського дня бібліотек завітали до Корсунь-Шевченківської районної ЦРБ, яка в рамках «Тижня відкритих дверей», провела цикл заходів, направлених на те, щоб привернути увагу усіх верств населення до її величності Книги. Це і семінар для бібліотекарів району на тему «Бібліотека і громада: спільна праця – спільне майбутнє», це й квест «Вулиця Шевченка: східні-західні ворота міста» з використанням краєзнавчої літератури, це й пропаганда книг військово-патріотичної тематики під час заходу з нагоди Дня партизанської слави в Україні. Підсумували тиждень заходом «Життя книг на екрані», студентам коледжу була презентована однойменна виставка з представленими книгами, за якими у різні часи створили кінострічки. Розмова йшла про переваги книг над фільмами, а іноді й навпаки. Зустріч завершилась презентацією книги Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова «Позивний «Бандерас» з подальшим переглядом військової кінодрами, знятої на основі твору: справжній військовий бойовик, чи не найперший в Україні, заснований на реальних подіях.

Міжнародний день студентського спорту

Щороку у вересні відзначається Міжнародний день студентського спорту. Цей день покликаний привернути увагу та підвищити значущість спорту в навчальних закладах та залучити до своїх лав прихильників здорового способу життя, сприяти його популяризації і розвитку. Рухомий спосіб життя, фізична культура і спорт є надійним джерелом доброго настрою і оптимізму, здоров’я і довголіття.

 16 вересня 2019 року наш коледж у своїй дружній родині святкував Міжнародний день студентського спорту. На нашому святі були присутні гості з республіки Польща – танцювальний колектив міста-побратима Хойніце, керівники Яцек Чапєвський та Анна Людвіцька.

Для коледжу проведення такого спортивного свята вже стало традицією, щороку свої спортивні вміння та фізичний гарт демонструють завзяті учасники – студенти різних груп та їх курсові керівники.

Учасники  продемонстрували свої вміння у змаганнях з перетягуванні канату, зі штовхання гирі, із гімнастичних справ, у стрибках через скакалку, зі згинання розгинання рук в упорі лежачи. А першим конкурсом серед академгруп був комплекс гімнастичних вправ з танцювальними елементами.

Переможців  спортивних змагань було нагороджено дипломами.

 

Високий талант

Не так давно наша обласна газета «Нова доба» започаткувала колонку спілкування: «Яка новина вразила вас минулого тижня?». Чесно кажучи, враження більшості опитаних досить буденні, інколи й нецікаві. І ось в одному з останніх номерів молода жінка поділилася приємним враженням від кількох прочитаних книг сучасних авторів. Зізнаюсь, відчула в незнайомій людині друга по захопленнях. Саме тому й вирішила викласти враження від власного недавнього відкриття у світі Її Величності Книги. Здається, однодумців залишається не так і багато, але вважаю, що треба все ж поділитися і власними думками.

Йдеться про Бруно Шульца і його книгу «Цинамонові криниці та всі інші оповідання» в перекладі відомого українського письменника Юрія Андруховича.

Передусім – кілька слів про самого Бруно Шульца, людину надзвичайно талановиту й неординарну. Його називають письменником світової слави, був час, коли наприкінці минулого століття Польща і Австрія сперечались, якій країні він належить.

Бруно Шульц народився у містечку Дрогобичі (тоді – територія Польщі) 1892 року в єврейській родині. Навчався в міській гімназії, потім у Львівській політехніці та Віденській академії мистецтв, стажувався в Парижі й Варшаві. Повернувшись додому, працював учителем малювання в Дрогобицькій чоловічий гімназії (1924 – 1941 рр.), проте час від часу бував у Варшаві та Відні.

Його дебютом у літературі стала збірка оповідань «Цинамонові крамниці», яку можна вважати автобіографічною. Вона сенсаційно ввірвалась у коло кращих зразків літератури того часу. На Шульца звернули увагу, його скрізь вітали, про нього заговорили. Оповідання Бруно радо друкували на сторінках тогочасних часописів.

У 1937 році вийшла книга «Санаторій під Клепсидрою», яка теж мала великий успіх, але, на жаль, тоді  ж і завершився період творчих планів і надій Бруно Шульца.

У 1939 році розпочалася Друга світова війна. У Дрогобич увійшли радянські війська, хоч невдовзі залишили місто. Вже від приходу совєтських властей Шульц зазнає постійних утисків, згодом і арешту за використання в замовленій картині жовтих і блакитних фарб.

За німецької окупації він перебуває в єврейському гетто, а восени 1942 року гине від кулі есесівського офіцера. Гине просто так, потрапивши перед очі есесівцю на одній з доріжок міського парку. Бруно на той час було рівно 50 років..

Як уже було сказано вище, посмертна слава письменника й художника спричинилася до суперечки кількох країн за право називати його «своїм». ЮНЕСКО проголосила  1992 рік роком Бруно Шульца, тому його твори знову стали дуже популярними серед читачів. Писав він польською мовою, до перекладу на українську мову (найповнішого) Юрія Андруховича ще четверо українських перекладачів працювали над спадщиною письменника.

У чому ж виявляється неймовірний талант Бруно Шульца?

Насамперед, як мені здається, в цілковитий оригінальності стилю. Його проза легка й заворожуюча, проте  по-своєму «поглинаюча», надзвичайно багата метафорами, синонімікою й несподівано-фантастичними описами буденного. Вона проймає уяву й огортає тебе, змушує повертатись і перечитувати окремі рядки. У його оповіданнях немає діалогів, проте постійно відчуття присутності оповідача. Тому прозу Шульца називають міфічною або міфологічною. Він, до речі, й сам говорив про міфічність своїх розповідей, присвячених дитячим рокам.

Проте не слід розраховувати на «легке чтиво». Ці твори – не для розваг, скоріше для роздумів і відчуття. Мимоволі сам по собі проймаєшся заворожуючим плином розповіді Шульца і майже забуваєш про реальність.

…Ближче до огорожі трав’яний кожух підноситься випуклим горбом-пагорком – так, ніби сад повернувся вві сні на другий бік і його міцні селянські барки вдихають спокій землі. На цих запліччях саду неохайно, баб’яче буяння серпня розрослося глухими западинами велетнів-лопухів, розпаніло волохатим листяним шматтям, вибуялим язиччям м’ясистої зелені. («Цинамонові крамниці»)

Не дивно, що у деяких європейських країнах вчені-славісти навіть створили школи по дослідженню мови творів Бруно Шульца.

Він надзвичайно любив своє рідне містечко Дрогобич, описував його в своїх оповіданнях, називав колискою дитинства і юності. На жаль, могили Бруно Шульца в Дрогобичі немає: умови гетто не дали змоги рідним поховати його. На початку 2000-х років у міському музеї за клопотання й підтримки єврейської громади створено три меморіальні кімнати Шульца: в першій – розповідь про його життя і творчість, друга відтворює обстановку робочої кімнати майстра (за спогадами друзів), а третя містить малюнки і гравюри, фрагменти розпису стін синагоги – все, що збереглося від творчого доробку Шульца-художника. Існує припущення, що він, відчуваючи небезпеку під час перебування в гетто,  передав комусь із друзів свій доробок, проте доля  його повної спадщини невідома. На початку 90-х років, до речі без дозволу, частина розписів була вивезена до Ізраїлю, де експонується в одному з музеїв.

Ось таким він був, незвичайним і талановитим, Бруно Шульц, народжений в українському Дрогобичі, єврей за національністю, він належить людству, тим, хто цінує красне письменство й знаходить у читанні відраду для душі. Заслуговує на увагу ще й той факт, що творчий доробок письменника аж надто скромний, проте сила його таланту вражає.

Нам належить знати це ім’я, адже Бруно Шульц народився, жив і знайшов свій вічний спочинок в Україні.

« Старіші записи Новіші записи »