Категорія: Соціально-психологічна служба (Page 2 of 2)

Поради від Національної психологічної асоціації (НПА)

Як жити при COVID-19»

Як розпізнати і захиститися від кібербулінгу

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства. «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.

Типові ознаки кібербулінгу

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Види кібербулінгу

  • Використання особистої інформації – «зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах із метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
  • Анонімні погрози полягають у надсиланні листів на електронну пошту своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці погрози мають образливий характер із вульгарними висловами і ненормативною лексикою.
  • Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать людину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.
  • Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Булери тривалий час переслідують свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь-якими таємними фактами. Відстежуючи через інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови для вчинення злочину.
  • Тролінг здійснюється шляхом розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах) провокаційних повідомлень із метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.
  • Флеймінг – це улюблений метод «тролів» (провокаторів), що полягає в обміні короткими, гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіше за все розгортається в «публічних» місцях інтернету: в чатах, форумах, у дискусійних групах, спільнотах. Інколи він перетворюється у затяжну війну.
  • Обмовляння або зведення наклепів – це поширення принизливої, неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото (використання фотошопу), і пісні, які змальовують жертву у шкідливій манері.
  • Хепіслепінг. Назва походить від випадку в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефона. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства.
  • Секстинг – це обмін фото/відео/текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку (мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж).

Трапляється, що юнаки та дівчата створюють у соціальних мережах групи з непристойними назвами, куди з помсти викладають інтимні світлини колишніх коханих.

Також секстинг може стати серйозною перешкодою для самореалізації у дорослому житті (під час навчання чи пошуку роботи), адже більшість сучасних компаній шукають підтвердження інформації про кандидата також в інтернеті та соціальних мережах. Повністю ж видалити будь-яку інформацію, розповсюджену в мережі, практично неможливо.

  • Онлайн-грумінг – це налагодження в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із людиною з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото. Це робиться з метою отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей. Зазвичай злочинці реєструються в соціальних мережах під виглядом ровесників чи налагоджують контакт в онлайніграх, через електронну пошту тощо. Вони можуть додаватися у друзі, розсилати особисті повідомлення, переглядати сторінки людей і шукати серед них таких, яким бракує любові й турботи вдома.

Ознаки того, що людина стала жертвою кіберцькування:

  • раптова зміна поведінкового й емоційного стану після користування соціальними мережами (це може бути агресивність, підозрілість і відверта замкнутість);
  • деструктивні стосунки з близькими, особливо загострюються під час обговорення реального життя;
  • істеричні прояви характеру: несподівані безпричинні сльози, крик;
  • погіршення здоров’я через безсоння та занепокоєння;
  • невдалі спроби суїциду;
  • переважне спілкування у віртуальному світі;
  • якщо це школяр або студент, то різке погіршення навчального процесу: неохоче йде на навчання, конфліктує з педагогами.  

Як захиститися від кібербулінгу

Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії.

Якщо вступати в дискусію з булером, негативні комунікації продовжуються.

У випадках, коли надходять систематичні листи із погрозами, потрібно зберігати інформацію в комп’ютері або роздрукованому вигляді задля доказів.

Щоб самостійно врегулювати ситуацію, можна зробити запит адміністраторам сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті користувача-булера. Така пауза в спілкуванні позитивно впливає на мотивацію людини, яка займається кібербулінгом заради розваги.

Якщо кібербулінгу уникнути не вдалось, пам’ятайте про відповідальність за булінг існує, як для тих, хто його вчиняє, так і для тих, хто просто спостерігає. Знайти докази кібербулінгу можливо, адже будь-яка кіберінформація залишає цифровий слід – записи, які і є доказами, що дозволять зупинити цькування.

Newer posts »