Категорія: Навчання

Методичні рекомендації щодо проведення уроків Доброти
(за матеріалами В.Ф.Бак)

Перш за все, необхідно зрозуміти, що урок Доброти ― це не одноразова акція, а результат серйозної і глибокої роботи вчителя над самовихованням почуттів, думок і вчинків. Робота над уроком повинна проходити задовго до його початку і проявлятися у багатьох звичайних уроках у вигляді постійної спільної роботи вчителя й учнів над своїми людськими якостями. Тому головною умовою проведення уроків Доброти є вирощування духовної спільності між учителем і учнями в процесі щоденної навчальної діяльності.

Нехай урок Доброти стане своєрідним підсумком роботи вчителя з виховання в учнях таких людських якостей, як чуйність,  доброзичливість,  правдивість,  співпереживання,  чуйність,  співчуття. Вони або є, або їх немає. Ці людські якості не підлягають статистичній обробці, тестуванню, технологізації, і тому їх не можна зробити об’єктом аналізу, рейтингової оцінки або змагань.

Людські якості учнів не можуть бути розвинені самі собою, як природний наслідок процесу навчання. Найчастіше вони виробляються в ході спонукання з боку дорослих. Ось як писав В.О.Сухомлинський про педагогічний прийом спонукання: «В основі спонукання майже завжди лежить безпосереднє звернення до почуття власної гідності, до здорового самолюбства учня. Але це звернення не має перетворюватися у захвалювання, ― треба дуже тонко, непомітно пробудити у вихованців бажання утвердити свою гідність» (Сухомлинський B.О. Слово Вчителя про моральне виховання.  ― Перевидання. Антологія гуманної педагогіки. M.: Видавничий Дім Шалви Амонашвілі, 2002, ст.194). Іноді в систему виховання окремих шкіл входять щоденники добрих справ, рейтинг добрих справ класу та інша подібна система оцінювання моральних якостей дітей. Готуючи урок Доброти, вам особливо треба звернути увагу на те, що в жодному випадку не повинні бути предметом похвали прояви елементарної моральної культури; великої помилки припускаються окремі вихователі, представляючи це як готовність прийти на допомогу людині і т.п.. «Хвалити треба лише в тому випадку, якщо учень піднявся над вимогами азбуки моральної культури» В.О.Сухомлинський.

Урок Доброти може бути проведений як у системі програмних навчальних уроків (літератури, математики, біології, рідної мови, фізики), так і у вигляді спеціальних тематичних уроків, виховних та класних годин. У будь-якому випадку на уроці Доброти слід посилювати виховні і моральні аспекти, а до учня необхідно виявляти особистісний, а не предметний, з точки зору знань, умінь, навичок, інтерес. Тому дитячий колектив, з яким працює вчитель, повинен цікавити вчителя не тільки з позиції успішності або неуспішності засвоєння навчального матеріалу. Для вчителя важливо побачити в учнях гідних для спілкування особистостей. Про це В.О.Сухомлинський писав так: «Якщо весь час, протягом якого вчитель перебуває разом зі своїми вихованцями, вважати єдиним цілим, то дві третини його повинні бути невимушеним, товариським, дружнім спілкуванням, в якому діти забувають, що вони ―вихованці, а вчитель ― їх вихователь». О.А. Захаренко стверджував, що «Життя дитини в школі має бути повноцінним, цікавим, суперечливим. А задача вчителя ― наповнити це життя змістом і смислом, створити умови, щоб чарівні паростки дитячої особистості не зачахли під впливом буденності шкільного навчання». (Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. ― Черкаси, 2004,1997.-28ст.). Це спілкування має пронизувати діяльність, не пов’язану з навчанням, засвоєнням матеріалу, оцінками, успішністю і т.п.. В цьому спілкуванні всі почуваються рівними, кожен є, насамперед, не учнем, а людиною. У такому спілкуванні кожен постає перед вами не таким, яким робить його оцінка, а таким, яким він є, коли розкриваються всі його людські здібності. «Саме це спілкування і є невичерпним джерелом тієї радості, яка назавжди залишає відбиток в емоційній пам’яті вчителя, завдяки якій дні та години спілкування з дітьми згадуються як найщасливіший час життя» (Сухомлинський B.О. Слово Вчителя про моральне виховання. ― Перевидання. Антологія гуманної педагогіки. M.: Видавничий Дім Шалви Амонашвілі, 2002, ст.24). Таке спілкування стає основою створення духовної спільності. «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно в стократ цінніше від матеріального. Повторімося в наших вихованцях прекрасними рисами національної культури, патріотичним духом любові до свого народу, любові до вищої якості людини-творчості!» (Великий Добротворець. Статті, спогади, присв’ячені О.А. Захаренку. За проектом і редакцією В.О. Метелиці― Корсунь-Шевченківський,2009,ст.106).

Вчитель, який готується до проведення уроків Доброти, повинен пам’ятати, що головний метод виховання―це спосіб життя самого вихователя, вчителя: його благородство, милосердя, культура, його високе слово, його прагнення вдосконалюватися, витончувати свої почуття і ставлення до дитини, до всіх оточуючих. «Кожне слово, кожен вчинок педагога повинні відображати його особистість, його моральність, людяність, доброту, правдивість…». Велике духовне багатство треба мати вихователю, щоб постійне самовираження його особистості діяло на учня як стимул до самовдосконалення. «Діти завжди у пошуках ідеалу. Щоб бути для них зразком, треба жити з ними значно більше часу, ніж вимагають службові обов’язки. Уроки ―  це лише частка педагогічної праці. Щоб стати справжнім знавцем дитячих сердець, справжнім вихователем, справжнім авторитетом, якнайбільше бувайте з учнями, зробіть їхнє поза навчальне життя цікавим і змістовним. Тоді прийде очікуваний успіх».  (Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. ― Черкаси, 2004,1997.-28 ст.).  Вся система уроків Доброти, з точки зору гуманної педагогіки, повинна задовольняти прагнення учня до свободи, дорослішання і розвитку, тільки тоді будуть створені умови для того, щоб учням можна було жити на уроках (думати, міркувати, творити), а не просто слухати і засвоювати матеріал.

Педагогічна майстерність учителя полягає саме в тому, щоб проживати і емоційно переживати зміст уроку разом з дітьми. Якщо цього не буде, то не виникне найважливішого етапу уроку ― звернення погляду учня на свій власний духовний світ. Головною метою уроку Доброти і буде проживання уроку, при якому учень усвідомлює себе духовною сутністю і починає відчувати потребу в моральному покращенні та самовдосконаленні. Якщо вдається загострити погляд дитини всередину себе, то це створює основну мотиваційну ситуацію на уроці і налаштовує дітей докладати зусиль, щоб вони власною напругою здобували знання. У цьому випадку учень намагається не просто засвоїти зміст уроку, а й з його допомогою відповісти на важливі для себе питання: «Який світ навколо нього? Яке його місце в цьому світі? Як йому жити в ньому?». Урок Доброти― це спільна колективна справа, спрямована на самовдосконалення і вчителя, і учня. У ньому вчитель не виступає як якийсь ідеальний образ, якому все відомо. Він сам міркує, мислить, переживає, тішиться, шукає відповіді на складні питання і тим самим спонукає до таких дій учнів. Замість одноосібного оцінювання вчителя, яке переважає на звичайних уроках, потрібно зробити провідними оціночні дії учнів (самоконтроль, самооцінка, самоперевірка).

Хороший урок Доброти не закінчується після дзвінка. Він може тривати в думках і вчинках учня навіть у його дорослому житті, і ще він допомагає вчителю створювати нові уроки Доброти. Якої ж умови слід дотримуватися вчителю, щоб у нього вийшов такий урок?

У книзі Ш.О. Амонашвілі «Учителю, надихни мене на творчість!» знаходимо відповідь на це питання:

«По-перше, треба вірити в Живі Небеса, вірити, що є Вищі Світи, є Царство Небесне, є Бог…

По-друге, треба, щоб наша свідомість була спрямована тільки до прекрасного і до творення прекрасного; тільки на загальне благо; тільки на творення добра.

По-третє, потрібно зайнятися піднесеними почуттями ― любов’ю, добротою, терпінням, відданістю, чуйністю».

Уроки Доброти – на допомогу студентам IV курсу

Вимоги до конспекту уроку

Конспект уроку, заняття чи виховного заходу повинен представляти собою розробку опису моделі уроку чи заняття і методики їх проведення. Зміст уроку чи заняття повинні відповідати визначеній темі і бути спрямовані на формування морально-етичної культури школярів, будуватись на принципах Добра, Милосердя, Сердечності, Співпереживання.

          Склад роботи:

  • Анотація з включенням переліку матеріалів, що надаються.
  • Конспект розробки.

Конспект  повинен містити наступне:

  • Прізвище, ім’я, по батькові студента.
  • Назва школи, на базі якої проводився урок.
  • Предмет, з якого проводився урок.
  • Клас.
  • Тема уроку.
  • Мета уроку.
  • Задачі уроку.
  • Форма організації.
  • Обладнання уроку.
  • Коротка анотація уроку.
  • Опис особливостей організації роботи.
  • Додаткові матеріали, які більш детально представляють розробку та результати її апробації в навчальному процесі (наприклад, роздаткові матеріали, завдання для учнів, схеми, фотоматеріали, слайди, таблиці та ін.).

 

Рекомендована література

  1. Азаров Ю. Гуманна педагогіка. ― М., 1993.
  2. Великий Добротворець. Статті, спогади, присв’ячені О.А. Захаренку. За проектом і редакцією

В.О. Метелиці― Корсунь-Шевченківський, 2009,стор.106.

  1. Гончарова Т.І. Гуманна педагогіка як альтернатива авторитарного підходу і шлях до виховання моральності. ― Кемерово, 2003.
  2. Донців І.А. Самовиховання особистості. ― М., 1984.
  3. Енциклопедія шкільного роду (автобіографічні дані, спогади, роздуми)/ Автор ідеї, кер. О.А.Захаренко. ―  Сахнівка, 2000.Т.I-II (1937-1976)- Т.III-IV (1978-1998).
  4. Захаренко О.А., Мазурик С.М. Школа над Россю.-Київ,1979.-185 с.
  5. Захаренко О.А. Поради колезі, народжені в школі над Россю. Роздуми педагога. ―Черкаси: Агрополіс, 2002. ― 108 с.
  6. Захаренко О.А. Поспішаймо робити добро. ― Черкаси, 2004,1997.-28ст.
  7. Захаренко О.А. Слово до нащадків. ―  Київ: СПД Богданова А.М., 2006-216с.
  8. Кон І.С. Дитина і суспільство. ―  М., 1988.
  9. Маніфест гуманної педагогіки http://gumanpedagog.org.ua
  10. Метелиця В.О. Великий Добротворець. Статті, спогади, присвячені О.А. Захаренку―Корсунь-Шевченківський, 2010.― 130с., світлини.
  11. Нікітін Б.М., Нікітіна Л.О. Ми і наші діти. – М., 1986
  12. «Поетична педагогіка» Ш.О. Амонашвілі http://pedagogika.at.ua
  13. Сай О.А. Герої-освітяни і науковці України.-Київ: Генеза, 2005. ― 432 с.
  14. Світличний К. Лелеки над Сахнівкою: Художньо-докум. повість.-Київ: Рад.письменник,1987. ― 191с.
  15.  Яковенко В.П. Олександр Захаренко. Учитель. Директор. Академік: Нариси, роздуми, спогади.- Корсунь-Шевченківський, «Всесвіт»,2012.-― 286с.іл.

  Рекомендації щодо оформлення матеріалів

Опис розробки представляється у вигляді файла формату MS Word;  Презентації Power Point.
Документ Microsoft Word (файл з розширенням *.doc, *.rtf):

  • шрифт: Times New Roman, 14 шрифт,  одинарний міжрядковий інтервал;
  • розмір паперу: A4, поля по 2 см кожне;
  • малюнки, фотографії включаються у документ у вигляді вставки графічного об’єкта (малюнка);
  • Презентації Microsoft Power Point (файл з розширенням *.ppt, *.pps):

 Критерії оцінювання робіт:

  • відповідність тематиці «Уроки Доброти»;
  • практична значимість розробок для впровадження ідей гуманної педагогіки;
  • рівень методичного опрацювання;
  • стиль и ясність викладу матеріалу;
  • оформлення;
  • наявність та якість додаткових матеріалів (роздатковий матеріал, схеми, фото та відео матеріали, слайди, таблиці та ін.).

 

До уваги студентів коледжу!
Важлива інформація щодо отримання стипендії!

До уваги студентів соціальних категорій!

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. N 1045 право на соціальні стипендії мають студенти, які не отримують академічних стипендій, не перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів  вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків) та не перебувають в академічній відпустці, із числа:
1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів  вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, згідно із статтею 62 Закону України “Про вищу освіту”;
2) осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20 – 22 і 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
3) шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
4) осіб, батьки яких є шахтарями, що мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” – протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти;
5) осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та їх дітей (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;
6) дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;
7) дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”;
8) дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”.
Для отримання соціальної стипендії студенти звертаються до вищого навчального закладу за місцем їх навчання із заявою, в якій зазначаються такі відомості:

  • прізвище, ім’я та по батькові;
  • число, місяць, рік народження;
  • зареєстроване та фактичне місце проживання;
  • підстава для отримання соціальної стипендії.
  • До заяви додаються копії таких документів:
  • паспорта громадянина України;
  • свідоцтва про народження дитини;
  • довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (не додається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті);
  • студентського квитка.

Крім того, студенти додатково подають такі документи:
студенти соціальної категорії, зазначеної в пункті 1:

  • копію рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
  • копію свідоцтва про смерть батьків;

студенти соціальної категорії, зазначеної у пункті 6:

  • копію свідоцтва про смерть батька (матері);
  • документ, що підтверджує загибель (зникнення безвісти) одного з батьків, виданий військовим формуванням, правоохоронним органом спеціального призначення, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім (оголошення померлим);
  • копію довідки медико-соціальної експертизи;

студенти соціальної категорії, зазначеної у пункті 8:

  • копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.