Категорія: Бібліотека (Сторінка 6 з 12)

З рідним словом міцніє держава

(до Дня української писемності та мови)

9 листопада – День української писемності та мови. Це свято відзначається щороку і було встановлено Указом Президента України в 1997 році на честь Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Його твір «Повість врем’яних літ» вважається першим твором української літератури і перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.

Наш народ створював мову віками. Разом із християнством до Київської Русі прийшла старослов’янська (або церковнослов’янська) мова, створена на базі давньоболгарських діалектів проповідниками Кирилом і Мефодієм. Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ. Саме мова підтримує національну самосвідомість, любов до рідної землі та повагу до себе.

Але українська мова, незважаючи на заборони, розвивалася знизу, з уст народу, підносилась вгору письменниками, які надавали їй високого рівня досконалості. Підпільно вони писали рукописні збірники віршів чи народних пісень простою народною мовою.

Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена в багатьох країнах, де мешкають українці.

Заснування Дня української мови – не лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її  протягом усього життя!

Наше ставлення до рідної мови формує ставлення світової спільноти до нас, як до нації. Від нас залежить, якими побачить українців світ. Зберігати і розвивати рідну мову – це будувати незалежну, справді вільну країну, виховувати гідних представників свого народу і пишатися своєю Батьківщиною.

Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Пишаймося нашою мовою, розмовляймо нею, вивчаймо її.

Друзі, говорімо українською, щоб нас побачив світ, побачив успіх України, її духовні та інтелектуальні надбання.

ОРЛИК ПИЛИП СТЕПАНОВИЧ – 350 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Пилип Степанович Орлик (1672-1742) – військовий і політичний діяч, дипломат, гетьман України в еміграції, сподвижник  І. Мазепи і продовжувач його справи у боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини.

Пилип Орлик видавав поетичні книжки, цікавився філософією і літературою, залишив після себе багато листів і великий рукописний  «Діаруш подорожній».

У 1710 році Пилип Орлик склав « Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького » – документ, який назвали Конституція Пилипа Орлика. Цей документ  вважають першою Українською Конституцією, а також однією з перших конституцій у Європі. Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у Швеції.

Він до самої смерті  відстоював ідею незалежності України.

До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

Пилип  Орлик  став символом нескореності й боротьби за волю свого народу. Навряд чи  національна справа мала такого освіченого, талановитого й вірного її представника, як Пилип  Орлик. Діяльність гетьмана, безперечно, становить одну з найважливіших сторінок державної та військової історії України.

Нові надходження 2022 рік

12 жовтня 2022 року відбулася передача підручників у тимчасове користування до 31 травня 2025 року з відділу освіти, молоді та спорту Корсунь-Шевченківської міської ради у Комунальний навчальний заклад фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г.Шевченка Черкаської обласної ради».

Всеукраїнський день бібліотек

Сьогодні, 30 вересня відзначаємо Всеукраїнський день бібліотек.

Бібліотека –  справжня скарбниця знань –  багатство кожної держави.

Наше історичне минуле, культурна спадщина  світової цивілізації зосереджена в бібліотечних сховищах. За своїм природним призначенням бібліотеки є потужним чинником інтелектуального, духовного і естетичного збагачення кожної нації. Навіть у час інформаційних технологій саме паперові книги залишаються чимось особливим. Адже жодні гаджети не замінять шерхоту та  аромату сторінок.

Бажаємо Вам, шановні працівники бібліотек, а також читачам, усім, хто любить і шанує книгу, доброго здоров’я, щасливих відкриттів непрочитаних сторінок і творчих успіхів для блага Української держави, МИРУ Вам!

ПРО ІСТОРІЮ УКРАЇНИ В РОМАНАХ

Національне відродження в сфері державотворчій,

історико -філософській, культурній, емоційній

неможливе без окреслення історичних традицій.

Загребельний П.

     Історичні романи українських авторів є художньою ілюстрацією вітчизняної історії від сивої давнини до наших днів та представляють широке полотно боротьби за утвердження державності й усвідомлення самоідентичності нашого народу (крім того, в часи тоталітарного режиму слугували своєрідним підручником патріотизму). Щоб історія не розвивалась по колу, нам потрібно пам’ятати її уроки і робити з них висновки. Ідентичність нації – її цивілізаційний бренд, соціокультурна ніша країни, визначальна засада зовнішньої та внутрішньої політики держави.


     

     Тож вивчаймо та пам’ятаймо свою минувшину. Без мови, культури, пам’яті, історії немає майбутнього у жодної держави. 

     Всю представлену літературу можливо брати додому

Українські книги-ювіляри 2022 року

     Друзі! Пропонуємо Вам ознайомитися з книгами, які стали класикою української  літератури, а у 2022 році святкують свої ювілеї!

     Довголіття книги залежить від її читачів. У кожної книги свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Це книги, які читають і перечитують. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі…

     Тож давайте разом пригадаємо та перечитаємо шедеври світової та української літератури, які в наступному року святкують свій черговий ювілей. Вони цього варті!

« Старіші записи Новіші записи »