Ми, учасники Всеукраїнського форуму профспілок «За гідну працю і добробут людини», розуміємо, але вкрай занепокоєні складною фінансово-економічною ситуацією в країні.
Коли в нашу домівку прийшла біда і держава знаходиться в стані фактичної війни, працівники не просто туго затягнули свої паски, а власноруч, за власним бажанням, віддають останню копійчину воїнам, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України.
Водночас профспілки обурені черговими спробами урядовців обмежити права працюючих та не можуть погодитись є численними антисоціальними законодавчими ініціативами.
Наразі державна соціальна політика далека від конституційних норм – в її основу замість суспільно прийнятних стандартів гідного життя і гідної праці покладено ідею соціальних мінімумів виживання. Наслідком такого ставлення є подальше зубожіння українських громадян.
Наочними прикладами антисоціальної політики є підвищення в поточному році цін і тарифів на газ, житлово-комунальні, транспортні послуги, товари першої необхідності, продукти харчування при одночасному замороженні мінімальної заробітної плати, пенсії, штучно заниженому прожитковому мінімумі, поширенні безробіття, зарплатних боргах і дискримінації в оплаті праці працівникам бюджетної сфери тощо
Лише в поточному році двічі запроваджено заходи жорсткої економії коштів, проте для високопосадовців цього виявилось недостатньо, і замість впровадження механізмів справедливого розподілу доходів продовжується політика «затягування пасків» тільки для простого робітника. При цьому це робиться не на період військових дій чи економічної кризи, а відбувається скасування соціальних гарантій шляхом вилучення їх із діючих законів.
Крім того, заморожування й так низького розміру мінімальної заробітної плати призвело поширює злиденність серед працюючих (за прогнозами Уряду ще й матиме продовження в 2015 році), що потребує багатомільярдних видатків з бюджету на допомоги та субсидії малозабезпеченим верствам населення, зростання дотацій Пенсійному фонду, а також провокує стрімке збільшення боргів за житлово-комунальні послуги тощо.
Різке падіння реальної заробітної плати більш ніж на чверть, стрімке зниження спроможності громадян купувати товари та сплачувати за послуги невідворотно призведе до зменшення їх виробництва вітчизняними підприємствами, а відтак – до скорочення зайнятості та збільшення армії безробітних. До кінця 2014 року вже очікується втрата понад одного мільйона робочих місць, а в 2015 році криза ринку праці поглиблюватиметься, у тому числі внаслідок занепаду промисловості та інфраструктури Донбасу.
Натомість Уряд не здійснює ефективних заходів для легалізації значної частини тіньового бізнесу, боротьби з «оптимізацією» податкових зобов’язань, збільшення оподаткування заможних верств, додаткового оподаткування тютюнових і горілчаних виробів, що спрямувала б до казни держави значно більше доходів, ніж усі антисоціальні обмеження.
Замість пошуку економічних джерел наповнення бюджету Уряд ініціює одержавлення і фактичну руйнацію системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, яка створена за кращими зразками європейської практики та довела свою ефективність і життєздатність в період попередніх фінансово-економічних потрясінь. У цих кризових умовах така реорганізація страхової системи може позбавити українського громадянина елементарного захисту.
Значну кількість проблемних питань міг би зняти конструктивний соціальний діалог між Урядом, профспілками і роботодавцями. Однак значна частина урядових рішень приймалась без застосування цих механізмів, що є не тільки порушенням вимог законодавства України, чинної Генеральної угоди, а й основоположних принципів Міжнародної організації праці.
Профспілки наполягають, що лише підвищення заробітної плати, яка має забезпечувати платоспроможність громадян для придбання вітчизняних товарів, своєчасної сплати комунальних платежів, дозволить відновити економічну активність, розширити сферу зайнятості, розпочати реальну боротьбу з бідністю та гігантським розривом між українськими реаліями та європейськими стандартами.
На жаль, наміри щодо скорочення бідності серед працюючих, зростання легальної зайнятості, скорочення розриву в оплаті праці українців і їх колег в Євросоюзі, визначення, нарешті, кінцевих термінів подолання ганебного явища заборгованості з виплати зарплати тощо не знайшли місця в урядових планах: ні в проекті Державного бюджету на 2015 рік, ні в прогнозах на 2016-2017 роки.
Звертаємося до керівництва держави з вимогою забезпечити неухильне дотримання норм Конституції України, не допускати при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавства звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Саме тому, з метою упередження негативних наслідків для працівників і громадян України, профспілками сформовано перелік Вимог (додається).
Прийнято учасниками Всеукраїнського форуму профспілок «За гідну працю і добробут людини» 7 жовтня 2014 року
