Перша пара — це не завжди про підручники, плани й оцінки. Іноді це заняття, яке залишається в серці назавжди

Саме таким стало перше заняття для студентів 14-ї та 15-ї груп (класні керівники — Швайка О. М. та Смілянець Н. М.).

Цього дня до студентів завітала Тетяна Перетятько — мама Романа Сокуренка «Сокола», Воїна, який віддав життя за Україну.

Говорити про найріднішого — невимовно важко. Але Тетяна Володимирівна говорила. Про свого сина. Про його характер, мрії, переконання. Про його любов до Батьківщини та бажання боротися за її майбутнє.

Студенти слухали, затамувавши подих. Для когось ця зустріч стала першим настільки близьким дотиком до трагізму війни — не зі стрічок новин, а через живу розповідь мами полеглого Героя.

І, мабуть, саме такі живі бесіди найкраще пояснюють, якою ціною Україні дається свобода.

Години памʼяті пройшли у всіх академічних групах.

Нехай пам’ять про Героїв буде не лише болем. Нехай вона стане нашою спільною відповідальністю — берегти рідну країну, любити, розвивати.

Пам’ятаємо. Дякуємо. Продовжуємо жити і творити майбутнє України.