УКРАЇНСЬКА MOBA ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА B УКРАЇНІ I CBITI
“Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову”. Ці слова Ліни Костенко та інші мудрі вислови про нашу рідну мову звучали під час відкриття першої студентської конференції на тему: Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі”.
Подія відбулася в 25 листопада 2014 року в Корсунь-Шевченківському педагогічному коледжі ім.Т.Г.Шевченка і засвідчила глибоке розуміння її учасниками ролі української мови у самовизначенні нації, в історії країни та її майбутньому. Мета конференції – проаналізувати мовно-культурну ситуацію в Україні, розкрити шляхи всебічного розвитку української мови.
До оргкомітету конференції увійшли директор коледжу – кандидат філософських наук Л.М.Семененко, завідувач навчально-методичного кабінету – кандидат наук
Т.М.Маркотенко (в минулому науковець Луганського університету), завідувач бібліотеки коледжу С.Л.Бенеда, викладачі та бібліотекарі коледжу.
У читальному залі коледжу зібралися студенти та викладачі закладу. З вітальним словом до учасників конференції звернулися її ініціатор T.C. Маркотенко, С.Л.Бенеда, яка вела програму заходу, та викладач К.О.Сизоненко. Поетичне слово про роль рідної мови в житті людини промовили поетеса А.І.Жила та редактор газети “Корсунь А.Г.Савранська.
Виступи молодих науковців розпочав студент IV курсу В’ячеслав Крюченко, який здійснив дослідження на тему: “Формування і вплив української мови на національний світогляд”. Прозвучали доповіді викладачів коледжу. Затамувавши подих, студенти слухали виступи викладачів C.M. Рибченко на тему: “Лінгвоцид української мови” та H.M.Смілянець: “Мовна політика в Україні”. Цю тему розширила студентка IІ курсу Катерина Шуляк, яка дослідила сучасні статистичні дані щодо вживання української мови на теренах держави.
З виступів поставала страшна історія знищення української мови, яка тривала кілька століть, aле досі не всім відома. Дослідження давали відповіді на запитання, чому лише українську мову боялася Росія,’ чому знищували українські книги (зокрема “Валуєвським указом” Російської імперії), чому українському поету тарасу Шевченку, геніальному носію національного коду свободи, царська влада забороняла творити навіть на засланні в пустелі.
У часи CPCP інтернаціоналізм трактувався як панівне становлення російської мови. Радянсько-імперська влада знищувала українську мову як чинник національної ідентичності і самоідентичності народу. Історія знищення нашої мови – це історія гноблення і знищення працелюбної, талановитої величної нації.
Подальша робота конференції була передбачена в секціях: “Сучасні питання мовної політики та мовної культури в Україні, “Мова як чинник національної самоідентифікації”, “Аспекти професійної комунікації в Україні і світі”, “Мовні чинники в сучасному освітньому процесі” та “Культура мовлення майбутнього вчителя”.
Молоді науковці коледжу підготували цікаві виступи для роботи в секціях: “Мова – душа народу”(Оксана Піскун, IV курс) – науковий керівник К.О.Сизоненко; “Українська мова у Франції” (Тетяна Бак, IІ курс), “Українська мова у Німеччині (Катерина Co-ловищук, IІ курс) – науковий керівник Н.В.Градоблянська; “Сучасні питання мовознавства” (Аліна Вовченко, IІ курс), “Неоціненний скарб народу” (Світлана Піскун, IV курс) – науковий керівник Л.М.Касяненко; “Мова як чинник національної самоідентифікації” (Діана Петренко IV курс), “Мова як код народу (Альона Войцехівська, IV курс) – наукові керівники К.О.Сизоненко та Л.М.Касяненко; “Формування і вплив української мови на національний світогляд” (В’ячеслав Крюченко, IV курс) – науковий керівник С.М.Рибченко; “Український мовленнєвий етикет. Правила мовленнєвої поведінки у спілкуванні” (Анна Сущенко, III курс), “Культура мовлення майбутнього вчителя” (Катерина Сломчинська, III курс) – науковий керівник І.М.Кодола.
***
У бібліотеці педколеджу – книжкове багатство. Тут передплачують багато періодики, є виставка творів шевченківської тематики. Майбутні вчителі можуть познайомитися з книжками, виданими за кошти обласного бюджету. Це переважно дослідження життя і творчості Т.Г.Шевченка, його твори та краєзнавчі видання.
Цікаво було переглянути нові підручники з української мови та читання викладача коледжу, кандидата педагогічних наук Т.С.Маркотенко, які після перемоги в конкурсі рекомендовані Міністерством освіти і науки для початкової школи з російською мовою навчання.
Ми також подарували бібліотеці від літературно-мистецького клубу “Барви”, лауреата районної мистецької премії ім. Т.Г.Шевченка, поетичну хрестоматію для діток, укладену з понад 400 творів 12місцевих авторів і щойно видану в Черкасах.
Анна Савранська. Газета “Корсунь”.
