


Віртуальна книжкова виставка: “Голод на Україні: очима свідків, мовою документів”
Ми не забудем рік тридцять третій
Як Україна стогнала від голоду
Й досі ми чуємо стогін далеких
Голосів, помираючих з голоду
На книжковій виставці представлено, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом. Щоб історія, на новому суспільному витку, більше ніколи не повторила свого жахливого досвіду, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами бібліотечного фонду про Голодомор 1932-1933рр.
Усе це ми мусимо розуміти і пам’ятати… Запали свічку пам’яті у своєму вікні!
Пропонуємо Вашій увазі книжкову виставку
«Там, де живе рідна мова, живе український народ»
з нагоди Дня української писемності та мови.
Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Офіційним святом цей день став у 1997 році. Ця дата припадає і на вшанування пам’яті Нестора Літописця, адже, за інформацією вчених, саме з його праць починається українська мова.
Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об’єднаних в єдине ціле — народ. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові.
Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.
Мово рідна! Моя ти пісне калинова,
Моя ти зіронько свята!
Живи, цвіти, вкраїнська мово,
Зціляй і душу, і вуста.
Своєю паростю гінкою
Вростай у різнобарв’я мов,
Буди всесильною рукою
В серцях і ніжність, і любов!

День захисника України ми відзначаємо 14 жовтня як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і охороняє їх зараз, коли на східних територіях України йде боротьба за її незалежність і суверенітет.
Напередодні свята студенти 43 групи провели виховний захід «День захисника України» . У ході заходу студенти пригадали історію виникнення та традиції свята Покрови Присвятної Богородиці, його релігійну та народну сутність, поглибили знання про героїчне минуле нашої держави, історію, культуру та традиції українського козацтва. У виконанні Єрмоличевої Ірини та Спіян Анни, Сердюченко Анни, Гребіник Яни, Лавренко Анастасії прозвучали вірші відомих поетів про славну звитягу козаків, захисників нашої Вітчизни. Сердюченко Анна та Єрмоличева Ірина підготували проекти-презентації про історію та подвиги героїв, які в різні часи боронили свободу та незалежність нашої землі. Козацтво – легендарне минуле українського народу, його святиня. Захист Батьківщини та любов до неї – наші найвищі цінності!
Анна Сердюченко
студентка 43 групи



Студенти коледжу прийняли участь у районному дистанційному конкурсі відеороликів на краще привітання захисникам України «Дякую, солдате!» у рамках VII районного мистецького фестивалю «Покровське коло»

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято – День захисника України. У цей День ми приєднуємося до привiтань на адресу всіх поборникiв нашої Вiтчизни! Бажаємо їм благополуччя i сил, здоров’я i щастя та мирного неба над головою. 3i святом Вас дорогi нашi захисники!
Працівниками бібліотеки коледжу представлена книжкова виставка «Тії слави козацької повік не забудем»

В читальному залі педагогічному коледжу провели літературну годину « Майстер української драми» до 175 – річчя від дня народження видатного українського письменника, драматурга, організатора українського професійного театру, режисера і актора Івана Карповича Карпенка – Карого. Справжнє прізвище — Іван Карпович Тобілевич.
Традиційно День вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня. А це значить, що вже завтра, 21 травня, ми святкуватимемо надзвичайно красиве свято! 😍
Чи знали Ви що:
💙 Свято зародилося як студентська ініціатива.
💛 Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.
💙 Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а, згідно з повір’ями, були оберегом для їхніх власників від зла.
💛 Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику.
💙 В Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.
💛 Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко 🤩 Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі.
💙 Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Натомість вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.
💛 Українське національне вбрання все більше надихає дизайнерів. На модних подіумах тема вишивки подається у найрізноманітніших
варіантах.
❗Отже, долучайся до святкування – одягни ВИШИВАНКУ❗

27 січня, в Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту, курсовий керівник Градоблянська Наталія Василівна провела виховну годину для студентів 32 групи на тему: « Голокост-шрам на серці людства».
В Україні під час «Великої катастрофи» були розстріляні понад півтора мільйони євреїв, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо більш точної кількості розстріляних нацистами євреїв та ромів. Символами Голокосту в Україні для мільйонів людей та поза її межами став Бабин Яр. Під час виховної години викладач презентувала книги на цю тему, одна з них – «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова . Роман заснований на спогадах дитинства автора. В ході заходу присутнім було запропоновано переглянути фільм “Пам`яті жертв Голокосту”. Студенти взяли активну участь у проведенні заходу.
Ми повинні пам`ятати про ті страшні події, щоб зберегти пам`ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду й охороняти, як пам`ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.