Page 2 of 57

До уваги абітурієнтів!

Список творів української літератури для вивчення на першому курсі

1. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я».
2. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
3. Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля».
4. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Мойсей», «Сойчине крило»
5. Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків».
6. Ольга Кобилянська «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique».
7. Василь Стефаник «Камінний хрест».
8. Володимир Винниченко «Момент».
9. Леся Українка «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь», «Стояла я і слухала весну…», «Лісова пісня»
10. Микола Вороний «Блакитна Панна», «Інфанта».
11. Олександр Олесь «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку».

Вступ 2021

Про зарахування на навчання

Про зарахування на навчання (від 10 серпня 2021 р.)

ПРОЕКТ УДПУ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ ВІДІБРАНИЙ УКРАЇНСЬКИМ КУЛЬТУРНИМ ФОНДОМ

Факультет соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за результатами конкурсного відбору отримав фінансування від Українського культурного фонду (далі – УКФ) на реалізацію проекту «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта».

Проєкт, розроблений у межах науково-дослідної теми «Система соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з особливими потребами засобами інклюзивного туризму» (державний реєстраційний номер: 0119U103978), спрямований на залучення молоді та людей з інвалідністю до активної участі в організації культурного дозвілля та пізнання об’єктів історико-культурної спадщини регіону.

Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта – це культурно-туристичний маршрут онлайн, який включатиме демонстрацію культурної спадщини Черкащини, презентуватиме локальне культурне різноманіття регіону: музеї, церкви, парки, заповідники, місця сили тощо.

В умовах становлення та розвитку інклюзивного суспільства проєкт сприятиме забезпеченню рівних можливостей для людей з інвалідністю щодо туристичної діяльності, тим самим дозволить їм отримати статус активних суб’єктів соціокультурної діяльності.

Адже у «Конвенції про права осіб з інвалідністю» зазначено, що особи з інвалідністю мають право на: доступ до творів культури в доступних форматах; доступ до таких місць культурних заходів чи послуг, як театри, музеї, кінотеатри, бібліотеки й туристичні послуги, а також доступ до пам’ятників і об’єктів, що мають національну культурну значущість; можливість розвивати й використовувати свій творчий, художній та інтелектуальний потенціал не тільки для власного блага, а й для збагачення всього суспільства. Відповідно на рівні держави має забезпечуватися доступ до рекреаційних і туристичних об’єктів; до участі в іграх, у проведенні дозвілля та відпочинку й у спортивних заходах, зокрема заходах у рамках шкільної системи; до послуг тих, хто займається організацією дозвілля, туризму, відпочинку та спортивних заходів.

Водночас реалізація проєкту «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта» спрямована на виконання Плану заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Партнерами проекту є Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, Асоціація інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму.

Таким чином, проєкт «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта» сприятиме позиціонуванню Черкаської області, як провідного туристичного регіону України. Проєкт дасть можливість задовольнити свої культурні потреби особистості та продемонструвати культурне розмаїття регіону.

Вступ – 2021

Результати вступних випробувань 14.07.2021

Результати екзамену з математики – 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології)

Результати екзамену з української мови  – 013 Початкова освіта

Вступ – 2021

До уваги абітурієнтів на базі повної загальної середньої освіти (11 кл.)  які планують здавати екзамени

Вступ – 2021

Розклад вступних екзаменів у 2021 році

Підготовчі курси

АНКЕТА-ОПИТУВАЛЬНИК

Увага!

Федерацією профспілок України за сприяння Бюро Міжнародної організації праці з питань діяльності трудящих розробляється посібник «Дуальна освіта: з чого почати?»

З метою вивчення поточної ситуації та запровадження елементів дуальної форми здобуття вищої та професійно-технічної освіти розроблено анкету.

Анкету можна заповнити зручним способом: онлайн за посиланням https//tinyurl.com/DuaLFPU, або шляхом заповнення форми, що додається, та направлення її в електронному вигляді на пошту pugachova@fpsu.org.ua до 31 травня ц.р.

Пам’ятний день

Пам’ятний день – 22 травня 1861 року  відбулось  перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні  шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі –    «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…».

Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.                                                                                        

Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», – згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.                                                                                     

Над домовиною Шевченка на місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Такою могила була до 80-х років ХІХ століття. На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний хрест, впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудовано хату для доглядача. У 1889 році влаштовано перший музей Шевченка. У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», а величний бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році. Народ здавна називає Чернечу гору Тарасовою.

« Older posts Newer posts »