Серед багатьох болючих сторінок історії українського народу тема голодоморів залишається однією з найскладніших та найдраматичніших.

Голод… Це страшне слово яке повертає нас у далекі роки, коли через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення.

Вшановуючи пам’ять загиблих, з метою формування патріотичного світогляду молоді до Дня пам’яті жертв Голодомору в читальному  залі бібліотеки відбулась година пам’яті і скорботи «Голодомор – скорбота в серцях поколінь». Захід підготував викладач Лисенко С.В. та студенти 15 академічної групи Трофімцев В., Денис В., Копійка К., Новосьолова О.,  Єщенко А.

Учасники заходу вшанували пам’ять жертв голодоморів запаленням свічок та хвилиною мовчання. Стукіт метроному, як удар серця, відбивав кожну хвилину непрожитого життя, загубленого у страшних нелюдських муках.

Бібліотекар Полякова М.В. ознайомила всіх присутніх  із книжковою виставкою, яка присвячена темі Голодомору.

Інформативне наповнення виставки містить видання книг, наукових збірників, в яких закарбовані спогади очевидців, свідчення у документах та дослідження істориків, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної катастрофи українського народу 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років. Крім документальних та публіцистичних матеріалів, на книжковій виставці представлені художні твори, присвячені темі голодоморів в Україні.

Цими днями у нашому коледжі відбулася тепла і зворушлива зустріч. Із презентацією своєї авторської книги «Чому тато не вдома?» до нас завітала випускниця нашого закладу, письменниця й психологиня Аліна Отземко.

Відбулася зустріч у читальному залі бібліотеки коледжу. Тут, серед книг і рукописів, панувала творча атмосфера, що спонукала до вдумливого слухання та щирого спілкування.

Як зазначила Аліна, книгу «Чому тато не вдома?» вона присвятила своєму чоловіку, нашому колезі-освітянину Василеві Отземку.

«На палітурці ви бачите шеврон «Тічер», – говорила авторка. – «Тічер» – це позивний мого чоловіка. До війни він працював учителем історії, був переможцем конкурсу «Вчитель року», фіналістом «Global Teacher Prize» і міг би стати кандидатом наук, якби не почалась повномасштабна війна. Війна, з якої він не повернувся…»

Оскільки Аліна разом із сином Юрком часто їздила до чоловіка у прифронтові міста й села, свій унікальний досвід вона описала на сторінках власної книги – першої у циклі книг про Юрка, адже наразі авторка пише наступну, що матиме назву «Чому тато загинув?».

Як психологиня жінка поділилася пізнавальною інформацією про різні методики подолання психологічних травм, зокрема про хібукі-терапію для дітей.

Так, відтепер «Чому тато не вдома» – на полиці нашої бібліотеки. Вдячні нашій гості за подаровану книгу та за увагу до гостро актуальних тем, які в нинішніх реаліях потребують активної суспільної дискусії та розуміння.