Типи уроків за основною дидактичною метою
Для успішного керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів вчитель повинен організувати та забезпечити:
- засвоєння теоретичних положень навчального матеріалу, що вивчається, через його сприймання, усвідомлення, осмислення, запам’ятовування та систематизацію;
- засвоєння способів дій та формування вмінь через виконання навчальних вправ спочатку під керівництвом вчителя, а потім – в ході самостійної роботи;
- застосування знань та вмінь у практичній діяльності в ході виконання комплексного завдання;
- систематизацію знань з метою узагальнюючого повторення та закріплення;
- контроль та корекцію навчальних досягнень учнів.
Вчитель повинен організувати навчальний процес таким чином, щоб він відображав повний дидактичний цикл, в ході реалізації якого має бути досягнута мета, визначена вимогами навчальної програми. А кожен етап цього циклу, послідовно наближаючи досягнення кінцевої мети, має свою проміжну дидактичну мету, а саме: засвоєння нових знань, формування вмінь, застосування знань та вмінь, систематизацію знань, контроль знань та вмінь учнів.
За класифікацією, за основною дидактичною метою, яка була запропонована відомим українським дидактиком В.О. Онищуком є такі уроки:
- урок засвоєння нових знань;
- урок засвоєння (формування) навичок та вмінь;
- урок застосування знань, вмінь та навичок;
- урок узагальнення та систематизації знань;
- урок контролю та корекції знань та вмінь;
- комбінований урок.
Структура уроків різних типів
Кожен тип уроку передбачає досягнення певної дидактичної мети. А певна дидактична мета потребує виконання учнями відповідних навчальних завдань. Склад цих завдань, їх послідовність та зв’язок між ними утворюють відповідну структуру уроку. Тобто, кожному типу уроку відповідає тільки йому властива структура, до складу якої входять тільки їй притаманні структурні елементи.
Структура уроку засвоєння нових знань
- Організаційні питання.
- Повідомлення теми та мети уроку.
- Мотивація навчальної діяльності учнів.
- Актуалізація опорних знань учнів.
- Сприймання та первинне усвідомлення фактів, явищ, процесів, що вивчаються.
- Осмислення суті, встановлення закономірностей, взаємозв’язків та відношень в об’єктах вивчення.
- Запам’ятовування основних положень навчального матеріалу.
- Зведення в систему нових знань, раціональне розміщення їх у певному порядку та логічній послідовності.
- Підсумки уроку.
- Повідомлення домашнього завдання.
Структура уроку засвоєння (формування) вмінь та навичок учнів
- Організаційні питання.
- Перевірка домашнього завдання.
- Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
- Актуалізація практичного досвіду учнів.
- Виконання пояснювальних вправ. Демонстрація вчителем прийомів роботи.
- Виконання учнем пробних коментованих вправ. Коментарі дає вчитель або інші учні.
- Виконання учнями тренувальних вправ. Самостійна робота з консультацією вчителя.
- Аналіз помилок учнів, рекомендації вчителя щодо їх виправлення.
- Повідомлення домашнього завдання.
Структура уроку застосування знань та вмінь учнів
- Організаційні питання.
- Перевірка домашнього завдання.
- Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.
- Повідомлення змісту завдання для самостійної роботи, інструктаж з його виконання.
- Самостійна робота учнів. Виконання комплексного завдання з консультацією вчителя.
- Аналіз помилок учнів, рекомендації до їх виправлення.
- Самоконтроль учнями результатів роботи за схемою, наданою вчителем.
- Підсумок уроку, збір робіт учнів.
- Повідомлення домашнього завдання.
Структура уроків узагальнення та систематизації знань
- Організаційні питання.
- Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми та мети уроку.
- Повторення понять (способів дій) з розділу який підлягає систематизації.
- Визначення ознак за якими будуть узагальнюватись поняття (способи дій).
- Побудова системи узагальнених понять (способів дій) із застосуванням таблиць, схем, графіків, тощо за допомогою вчителя.
- Засвоєння учнями системи узагальнених понять (способів дій).
- Підсумки уроку.
- Повідомлення домашнього завдання.
Структура уроку контролю та корекції знань і вмінь учнів (контрольно-стимулююча перевірка)
- Організаційні питання.
- Мотивація навчальної діяльності учнів.
- Повідомлення теми та мети уроку.
- Повідомлення змісту завдання, інструктаж з його проведення.
- Самостійна робота учнів з виконання комплексного контрольного завдання без консультації вчителя ( за варіантами або індивідуальним завданням).
- Самоконтроль роботи учнями за схемою наданою вчителем.
- Підсумки уроку, збір робіт.
Структура комбінованого уроку
На уроці планується досягнення двох дидактичних цілей: формування вмінь учнів та контроль знань та вмінь учнів (контрольно-попереджувальна перевірка).
- Організаційні питання.
- Повідомлення теми та мети уроку, перевірка домашнього завдання.
- Мотивація навчальної діяльності учнів.
- Демонстрація прийомів роботи вчителем. Виконання пояснювальних вправ.
- Виконання тренувальних вправ учнями з консультацією вчителя.
- Самостійна робота учнів. Виконання контрольних вправ.
- Самоконтроль роботи учнями за схемою наданою вчителем.
- Підсумки уроку, збір робіт учнів.
- Повідомлення домашнього завдання.
Методичні поради практиканту
щодо проведення уроків
Підготовка до проведення уроків починається з ознайомлення студента з навчально-методичним забезпеченням – підручниками, наочними посібниками, дидактичними матеріалами, засобами навчання класу, кабінету, майстерні в яких буде проходити педпрактика, а також вивчення програми навчальних предметів, з яких будуть проводитися уроки.
Плануванню та проведенню уроків повинно передувати спостереження уроків, в тому класі, де буде працювати практикант, з метою вивчення особистості кожного учня та учнівського колективу в цілому. Допоможе практиканту в цьому питанні й вивчення успішності учнів після ознайомлення з їх оцінками у класному журналі.
Теми уроків, які буде давати практикант, визначить календарно-тематичний план вчителя, з яким доцільно ознайомитися студенту.
Тобто, в ході підготовки до розробки уроків, студент має забезпечити себе інформацією з питань:
- програма за якою працює вчитель;
- тема навчальної дисципліни, яка підлягає вивченню згідно з планом вчителя;
- зміст навчального матеріалу з теми;
- кількість навчальних годин, відведених програмою та планом вчителя на вивчення теми;
- вимоги програми до рівня знань та вмінь учнів після засвоєння теми;
- рівень навчально-методичного оснащення навчального процесу в ході вивчення теми;
- уявлення про рівень підготовленості учнів до засвоєння теми.
Наступним етапом підготовки до проведення уроку повинно стати планування навчального процесу, а саме:
- складання календарно-тематичного плану з теми, яка вивчається;
- розробка планів-конспектів уроків до цієї теми, які буде проводити практикант.
Складання календарно-тематичного плану доцільно починати з дидактичного аналізу змісту навчального матеріалу теми та урахування вимог програми до рівня знань та вмінь учнів після вивчення теми.
В ході аналізу потрібно визначити:
- який теоретичний матеріал повинні засвоїти учні;
- які практичні вміння мають бути сформовані в учнів після вивчення теми?
- виконання яких завдань необхідно передбачити для формування вмінь учнів застосовувати здобуті знання та сформовані вміння на практиці?
- як контролювати навчальний процес?
На якому етапі доцільно передбачити контрольно-попереджувальну перевірку, а на якому – контрольно-стимулюючу?
На цьому етапі планування практикант визначається з вибором типів уроків та визначенням дидактичної мети кожної теми уроку.
Наступним етапом підготовки має стати розробка планів конспектів визначених уроків. Перед цим не буде зайвим звернутися до розділу рекомендацій «Побудова структур уроків різних типів», та повторити, які основні структурні елементи забезпечують досягнення дидактичної мети уроку певного типу.
Після визначення структурних елементів уроків, як основних так і допоміжних, практикант повинен продумати для кожного з них відповідні навчальні дії учнів – вид діяльності, зміст завдань, спосіб їх виконання, відповідні дидактичні матеріали, засоби навчання, тобто продумати методи та прийоми навчання, наочно-методичне забезпечення кожного етапу уроку. Вибір методів та засобів навчання повинен забезпечити досягнення проміжної дидактичної мети кожного етапу уроку, що поступово приведе до досягнення мети всього уроку.
Розроблений план-конспект уроку потрібно узгодити з вчителем-керівником, а потім ретельно підготуватися за ним до проведення уроку, щоб не читати з конспекту в ході уроку.
Попереднє планування навчального процесу дасть можливість практиканту більш ефективно керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроці і буде активно сприяти досягненню визначення цілей уроку.
Після самостійного проведення уроку в ході співбесіди з вчителем-керівником практикант, насамперед, повинен зробити самоаналіз уроку і самостійно визначитися з оцінкою реалізації запланованих цілей уроку. Потім уважно вислухати думку, зауваження та рекомендації керівника і врахувати їх при проведенні наступних уроків.
